21-4289а15 Про визнання протиправною відмову відповідача перерахувати та виплатити пенсію у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБИ_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просила визнати протиправною відмову відповідача перерахувати та виплатити їй пенсію у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ (1789-12) ) виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати і зобов'язати відповідача виплатити різницю недоплаченої пенсії починаючи з 1 липня 2012 року.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ пенсія їй була призначена у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, однак управління ПФУ зробило їй перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (505-2012-п) (далі - постанова № 505) виходячи з розміру 80 відсотків від суми заробітної плати, що є протиправним.

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ з 2002 року, отримує пенсію, призначену на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

6 жовтня 2014 року позивач звернулася до управління ПФУ із заявою про перерахунок їй пенсії відповідно до вимог законодавства, чинного на момент призначення пенсії, а саме виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Волинської області від 23 жовтня 2012 року № 18/313; просила провести розрахунок та виплатити їй всю недоотриману нею суму коштів з моменту проведення неправомірного перерахунку пенсії на 80 відсотків.

23 жовтня 2014 року відповідач відмовив у задоволенні заяви ОСОБИ_1.

Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 17 грудня 2014 року позов задовольнив частково: визнав неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБІ_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років виходячи з розміру 90 відсотків від середньої місячної заробітної плати; зобов'язав управління ПФУ здійснити ОСОБІ_1 перерахунок пенсії відповідно до довідки згідно зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції від 11 березня 2002 року) виходячи з розміру 90 відсотків від середньої місячної заробітної плати починаючи з 1 липня 2012 року та здійснити відповідні виплати. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Зобов'язуючи управління ПФУ здійснити ОСОБІ_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 1 липня 2012 року, суд першої інстанції виходив із того, що саме з цього числа позивач набула право на підвищення пенсії, тому її пенсія підлягає перерахунку та виплаті саме з цієї дати.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким позов задовольнив частково: визнав дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБІ_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 1 липня 2012 року за вислугу років виходячи з розміру 90 відсотків від середньої місячної заробітної плати неправомірними; зобов'язав управління ПФУ здійснити ОСОБІ_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції від 11 березня 2002 року) виходячи з розміру 90 відсотків від середньої місячної заробітної плати починаючи з 20 травня 2014 року. Позовні вимоги ОСОБИ_1 до управління ПФУ про здійснення вказаного перерахунку та виплату пенсії за вислугу років за період з 1 липня 2012 року по 19 травня 2014 року залишив без розгляду.

Зобов'язуючи управління ПФУ здійснити ОСОБІ_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 20 травня 2014 року та залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБИ_1 про перерахунок та виплату пенсії за період з 1 липня 2012 року по 19 травня 2014 року, апеляційний суд виходив із того, що до спірних відносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), тому відшкодування недоплаченої суми пенсії за минулий час підлягає захисту з обмеженням цим строком.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 липня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБИ_1 на рішення апеляційного суду на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС (2747-15) .

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 КАС (2747-15) , ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного та касаційного судів і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 не погоджується з рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанцій в частині залишення без розгляду її позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії за період з 1 липня 2012 року до 19 травня 2014 року, оскільки вважає, що недоотримані з вини органу ПФУ пенсії виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком відповідно до статті 87 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII (1788-12) ) і застосування судами строку, встановленого частиною другою статті 99 КАС (2747-15) , є неправомірним.

На обґрунтування заяви додала копії рішень Вищого адміністративного суду України від 13 травня, 10 квітня, 15 червня 2015 року (справи №№ К/800/20337/15, К/800/16522/15, К/800/26279/15), які, на думку ОСОБИ_1, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, а саме частини другої статті 87 Закону № 1788-XII та частини другої статті 99 КАС (2747-15) .

В ухвалах від 10 квітня та 15 червня 2015 року Вищий адміністративний суд України у подібних відносинах погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що орган ПФУ зобов'язаний здійснити перерахунок пенсій та здійснити відповідні виплати особам, які отримують пенсію на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, починаючи з 1 липня 2012 року, тобто без обмеження будь-яким строком.

В ухвалі від 13 травня 2015 року касаційний суд у подібних відносинах погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що особа, яка отримує пенсію на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не пропустила встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду.

Водночас у справі, що розглядається, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, касаційний суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що перерахунок пенсії позивачу та відшкодування недоплаченої суми пенсії за минулий час підлягає захисту з обмеженням шестимісячним строком звернення до суду, визначеним частиною другою статті 99 КАС (2747-15) .

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування вищезазначених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 87 Закону № 1788-XII суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Таке ж правило закріплене частиною другою статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якій йдеться про те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, положення наведених норм права регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ.

Водночас згідно з частиною другою статті 99 КАС (2747-15) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС (2747-15) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Отже, спори у справах, пов'язаних з пенсійними виплатами, мають розглядатися у межах звернення до адміністративного суду, тобто в межах шестимісячного строку.

Як установили суди, 6 жовтня 2014 року ОСОБА_1 зверталася до управління ПФУ з заявою про перерахунок їй пенсії відповідно до вимог законодавства, проте 23 жовтня 2014 року відповідач відмовив їй у задоволенні заяви, тому у листопаді 2014 року ОСОБА_1 оскаржила вказану відмову управління ПФУ в суді.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про застосування до спірних відносин шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 99 КАС (2747-15) , оскільки ОСОБА_1 не пропустила строк звернення до суду, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим при розгляді цієї справи слід застосовувати положення спеціальних норм, а саме Закону № 1789-ХІІ (1789-12) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, у частині вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону (1789-12) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

За наведених обставин колегія суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що положення статті 87 Закону № 1788-XII не підлягають застосуванню до заявлених позовних вимог ОСОБИ_1, адже приписи цієї норми регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ. Натомість застосуванню підлягає частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, оскільки у справі, що розглядається, право позивача на перерахунок пенсії відповідач не визнав, що і стало підставою звернення до суду.

ОСОБА_1 право на підвищення пенсії набула з 1 липня 2012 року, як це визначено у постанові № 505 (505-2012-п) , а звернулася до управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії 6 жовтня 2014 року, а отже у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону виплата має бути здійснена за 12 місяців до дня звернення ОСОБИ_1 до органу ПФУ за перерахунком пенсії, а саме з 6 жовтня 2013 року.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах зазначає, що оскільки висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм права, то вони підлягають скасуванню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині зобов'язання управління ПФУ здійснити ОСОБІ_1 відповідні виплати.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Заяву ОСОБИ_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року скасувати.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2014 року змінити в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку здійснити ОСОБІ_1 відповідні виплати пенсії. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку здійснити ОСОБІ_1 відповідні виплати пенсії з 6 жовтня 2013 року. В іншій частині рішення суду залишити без змін.