Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року по справі № 820/10524/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії, -

Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо невключення до системи електронного адміністрування суми ПДВ, яка визначена позивачем на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року; зобов'язання здійснити коригування в системі електронного адміністрування ПДВ та включити до строки 9 суму ПДВ, яка визначена позивачем на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надано до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (вх. № 9153777296 від 20.07.2015 року), згідно якої було заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 1500000,00 грн.

За результатами камеральної перевірки було складено довідку у формі висновку № 70/28-09-46-17/05808853 від 19.08.2015 року та підтверджено суму бюджетного відшкодування у повному обсязі. Згідно до Інформації про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ коштами суб'єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, наданими в умовах дії ПК України (2755-17) у червні 2015 року станом 19.08.2015 року була включена сума у розмірі 1500000,00 грн. до Реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість за податковою звітністю, наданою в умовах дії ПК України (2755-17) (крім автоматичного відшкодування), сформований та наданий висновок № 1417-20 від 20.08.2015 року до УДКСУ у м. Харкові.

В подальшому позивачем надано 31.08.2015 року за № 9181154337 "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" за червень 2015 року, згідно якого зменшена сума від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.23.2), на 1500000,00 грн., та одночасно збільшена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24), на 1500000,00 грн. У зв'язку з цим, висновок про відшкодування ПДВ № 1417-20 від 20.08.2015 року по податковій декларації з податку на додану вартість № 9153777296 від 20.07.2015 року було скасовано та відкликано з УДКСУ у м. Харкові.

Підставою для звернення позивача до суду слугувала та обставина, що відповідачами допущено неправомірну бездіяльність щодо невключення до системи електронного адміністрування суми ПДВ, яка визначена позивачем на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року, а також щодо здійснення коригування в системі електронного адміністрування ПДВ та включення до строки 9 суму ПДВ, яка визначена позивачем на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

В ході розгляду справи судами було встановлено, що позивачем, згідно даних "Системи електронного адміністрування ПДВ", реєстраційна сума автоматично збільшена: 08.07.2015 року на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 року у розмірі 1582384,28 грн.; 03.08.2015 року на суму середньомісячного розміру сум ПДВ у розмірі 331359,00 грн.; 04.08.2015 року на загальну суму 1830821,00 грн., що складається з суми від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24), у розмірі 1469433,00 грн. та суму від'ємного значення податку, не погашеного станом на 01.07.2015 року (р.31), у розмірі 361388,00 грн. податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, яка 20.07.2015 року зареєстрована за № 9153777296. За даними наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року, яка зареєстрована за № 9174492933 від 19.08.2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків, наданих у липні 2015 року) сума від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту (р.20), складає 3413205,00 грн., яка складається з р.20.1 (значення р.24 декларації за червень 2015 року) у сумі 1469433,00 грн. та р.20.2 з сумою у розмірі 1943772,00 грн. (що складається з суми р.31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року розмірі 361388,00 грн. та суми помилково/надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 1582384,28 грн.). При цьому, судами зроблений висновок, що заповнення позивачем декларації з ПДВ за липень 2015 року відповідає даним "Системи електронного адміністрування ПДВ". За даними наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, яка зареєстрована за № 9193119444 від 17.09.2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків, наданих у серпні 2015 року) сума від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту (р.20), складає 1724040,00 грн. (значення р.24 декларації за липень 2015 року в сумі 227780,00 грн. та значення рядка 24 уточнюючих розрахунків, які надані у серпні 2015 року, у сумі 1496260,00 грн.). При цьому, судами зроблений висновок, що заповнення позивачем декларації з ПДВ за серпень 2015 року відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014 року "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (z1267-14) .

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" № 643-VІІІ від 16.07.2015 року (643-19) , який набрав чинності з 29.07.2015 року, внесено зміни та запроваджено особливий порядок формування суми податку, на яку позивач матиме право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з п. 200-1.3 ст. 200-1 розділу V цього Кодексу.

У відповідності до п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (2755-17) зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене п. 200-1.3 ст. 200-1 Кодексу, та значення усіх її складових, визначених Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, НаклВид та Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015 року. Також, відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (2755-17) передбачено, що після зазначеного обнуління реєстраційна сума (SНакл) зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується контролюючим органом: 1) на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т. з. "овердрафт"); 2) протягом 10 календарних днів після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (643-19) на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 року; 3) до 31.07.2015 року на суму від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму від'ємного значення податку, не погашеного станом на 01.07.2015 року, та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

Як було правильно встановлено судами, згідно даних "Системи електронного адміністрування ПДВ", реєстраційна сума автоматично збільшена: 08.07.2015 року на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 року у розмірі 1582384,28 грн.; 03.08.2015 року на суму середньомісячного розміру сум ПДВ у розмірі 331359,00 грн.; 04.08.2015 року на загальну суму 1830821,00 грн., а тому реєстраційна сума, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, правомірно не збільшена на суму збільшення р.24 по "Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" за червень 2015 року, наданого 31.08.2015 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року по справі № 820/10524/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.