532/2571/18 Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння на грунті особистих неприязних стосунків - 18.02.2021 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Бердніченко О. П. в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 червня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170190000427, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Білики Кобеляцького району Полтавської області, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 червня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, близько 21:00 год 24 липня 2018 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в будинку за адресою: АДРЕСА_2, під час виниклої в ході спільного розпивання спиртних напоїв сварки, на ґрунті особистих неприязних стосунків зі своїм співмешканцем ОСОБА_2, реалізуючи злочинний умисел на вбивство останнього, нанесла один удар кухонним ножем в ділянку грудної клітини справа, заподіявши, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 103-а від 23 серпня 2018 року, колото-різане поранення грудної клітини справа з ушкодженням правої легені, навколосерцевої сумки та серця, що супроводилось кровотечею, внаслідок чого потерпілий помер.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Бердніченко О.П. просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ст. 118 КК України з призначенням їй покарання, передбаченого санкцією зазначеного закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що умислу на заподіяння вбивства потерпілого у засудженої не було та вважає, що у ситуації, яка склалася, ОСОБА_1 були перевищені межі необхідної оборони. Обґрунтовуючи скаргу, наводить доводи щодо невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, не погоджується з оцінкою доказів. Зазначає, що апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив їх та обґрунтованих відповідей на них не дав.

Під час касаційного розгляду засуджена ОСОБА_1 та її захисник Бердніченко О.П. підтримали касаційну скаргу сторони захисту і просили її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі захисника доводів, вважав, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 -?414 цього Кодексу. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачена.

Зі змісту касаційної скарги Бердніченко О.П. убачається, що захисник, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить доказам по справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Проте перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості засудженої ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону та в їх сукупності, правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо останньої.

Дослідивши усі інші надані стороною обвинувачення докази, надавши кожному з них належну оцінку в аспекті ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

При цьому, оцінивши та перевіривши твердження сторони захисту про те, що у ОСОБА_1 не було умислу на позбавлення життя потерпілого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність таких посилань та, враховуючи викладені у висновках судово-медичних, судово-імунологічних, судово-цитологічних та судово-психолого-психіатричних експертиз щодо виявлених слідів крові на місці події та характерологічних особливостей поведінки ОСОБА_1, обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Вирок відповідає вимогам статей 370, 373- 374 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим. У ньому наведено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, як того вимагає ч. 3 ст. 374 КПК України. Тому доводи касаційної скарги захисника про протилежне є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність юридичної оцінки її дій саме за ч.1 ст. 115 КК України був предметом перевірки апеляційного суду і мотивовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оціненим судом, і є обґрунтованим.

Апеляційний суд за апеляційною скаргою захисника, доводи якої, за своїм змістом, аналогічні тим, що наведені у її касаційній скарзі, в тому числі й щодо необхідності, на думку захисника, кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 118 КК України, переглянув вирок суду першої інстанції та, з наведенням ґрунтовних мотивів, визнав їх безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі і вважати його необґрунтованим чи сумнівним підстав немає.

Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України і погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Покарання, призначене ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Підстав вважати його таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженої внаслідок суворості, колегія суддів не вбачає.

Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними та підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для зміни оскаржуваних судових рішень у цій справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог захисника слід відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Бердніченко О.П. в інтересах засудженої - без задоволення.