Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Мороз Л.Л. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа Львівське комунальне підприємство "Цитадель-Центр" про визнання нечинним та скасування розпорядження, -

У листопаді 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 пред'явили позов до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа Львівське комунальне підприємство "Цитадель-Центр" про визнання нечинним та скасування розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 150 від 05 травня 2014 року "Про присвоєння квартирного номера".

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року постанову Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 150 від 05 травня 2014 року "Про присвоєння квартирного номеру".

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 18 квітня 2014 року Львівське комунальне підприємство "Цитадель-Центр", у зв'язку із наявністю в будинку АДРЕСА_1 двох квартир під номером 7, звернулося до заступника голови Галицької районної адміністрації із проханням присвоїти квартирі № 7, яка складається з двох житлових кімнат площею 35,6 кв.м., кухні площею 5,3 кв.м., суміщеного санвузла площею 2,3 кв.м., коридору площею 2,9 кв.м., - квартирний номер 7а.

29 квітня 2014 року на засіданні комісії з присвоєння будинкових номерів при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради було вирішено:

присвоїти квартирі АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат площею 35,6 кв.м., кухні площею 5,3 кв.м., суміщеного санвузла площею 2,3 кв.м., коридору площею 2,9 кв.м., балкону площею 0,8 кв.м. - квартирний номер 7а;

квартирі АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат площею 35,0 кв.м., кухні площею 5,2 кв.м., суміщеного санвузла площею 3,1 кв.м., коридорами площею 6,9 та 3,0 кв.м. - співвласниками якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - залишити квартирний номер 7.

05 травня 2014 року голова Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, розглянувши лист Львівського комунального підприємства "Цитадель-Центр" від 22 квітня 2014 року та враховуючи протокол засідання комісії з присвоєння будинкових номерів від 29 квітня 2014 року № 8, прийняв розпорядження № 150 "Про присвоєння квартирного номера".

Згідно зазначеного розпорядження квартирі АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат площею 35,6 кв.м, кухні площею 5,3 кв.м., суміщеного санвузла площею 2,3 кв.м., коридору площею 2,9 кв.м, балкону площею 08 кв.м., присвоєно квартирний номер 7а; квартирі АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат площею 35,0 кв.м., кухні площею 5,2 кв.м., суміщеного санвузла площею 3,1 кв.м., коридорами площею 6, 9 кв.м. + 3, 0 кв.м. - співвласниками якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - залишено квартирний номер 7.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що впорядкування нумерації квартир жодним чином не впливає на права та обов'язки позивачів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, прийшов до висновку, що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, приймаючи розпорядження № 150 від 05 травня 2014 року "Про присвоєння квартирного номера", діяла без відома власників нерухомого майна, а саме двох квартир АДРЕСА_1 в м. Львові, а відтак з перевищенням наданих чинним законодавством повноважень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновком суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження і, зокрема: облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно з пунктом 4.2.5 Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 04 від 06 січня 2012 року, до повноважень Галицької районної адміністрації Львівської міської ради у сфері житлово-комунального господарства належить присвоєння нумерації будинкам та спорудам.

Пунктом 3 Положення про порядок присвоєння поштових номерів на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням Львівської міської ради № 1380 від 26 грудня 2008 року, встановлено, що присвоєння поштових номерів на об'єкти нерухомого майна здійснюються на підставі розпорядження голови районної адміністрації згідно з висновком районної міжвідомчої комісії.

Згідно з пунктом 3.9 Положення про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 331 від 25 травня 2008 року, Міжвідомча комісія розглядає питання і дає технічні висновки про впорядкування нумерації квартир, будинків, будівель і споруд та присвоєння їм нових номерів.

Оскільки кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна має бути присвоєно індивідуальний номер, який не повинен повторюватися на території України; в будинку АДРЕСА_1 встановлено дві квартири з однаковим номером та враховуючи те, що присвоєння поштових номерів на об'єкти нерухомого майна здійснюються на підставі розпорядження голови районної адміністрації згідно з висновком районної міжвідомчої комісії, тому Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, приймаючи розпорядження № 150 від 05 травня 2014 року "Про присвоєння квартирного номера", діяла правомірно.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Фактичні обставини справи судами першої та другої інстанції встановлено повно і правильно, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями ст. ст. 220, 222, 226, 230, 232 КАС України, -

Касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року скасувати, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 15 травня 2015 року залишити в силі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.