504/3052/17 Про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду - 08.12.2020 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2018 року повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Одеського обласного суду від 26 квітня 1999 року та ухвали Верховного Суду України щодо нього за нововиявленими обставинами.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2018 року - повернуто заявнику.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропустив, оскільки він перебуває під вартою і строк подачі апеляційної скарги для нього обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Позиції інших учасників судового провадження

Заявник ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.

Захисник Могуренко М.В. вважав обґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_1 та просив її задовольнити.

Прокурор не заперечувала щодо задоволення касаційної скарги ОСОБА_1, скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.

При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17) . Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до КПК (4651-17) . Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК ).

Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Згадані правові норми конкретизовано в п.п. 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Суд наголошує, що відповідно до статті 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК (4651-17) . Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК (4651-17) , незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Поряд з цим, у п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

В свою чергу, ч. 3 ст. 395 КПК прямо вказує - для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Як вбачається із матеріалів провадження, ухвала Суворовського районного суду м. Одеси, якою повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Одеського обласного суду від 26 квітня 1999 року та ухвали Верховного Суду України щодо нього за нововиявленими обставинами, постановлена 30 жовтня 2018 року.

З супровідного листа Суворовського районного суду м. Одеси вбачається, що копію вищезазначеної ухвали направлено на адресу ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1) УДПтСУ у Вінницькій області для вручення під розписку засудженому ОСОБА_1 12 грудня 2018 року (а.п. 138).

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Матеріали кримінального провадження не містять даних коли саме ОСОБА_1 отримав дану копію судового рішення, втім як зазначає сам ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі, апеляційну скаргу на дану ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, він подав 19 грудня 2018 року, тобто без пропуску строку на апеляційне оскарження, про що, на його думку, свідчить власноруч поставлена ним дата на апеляційній скарзі (а.с. 149).

Всупереч наведеному, суд апеляційної інстанції, не перевіривши належним чином з використанням всіх наданих йому законом процесуальних можливостей дату отримання засудженим ОСОБА_1 ухвали районного суду, яка б свідчила про початок перебігу строку на апеляційне оскарження та граничного строку його завершення, ні дату, коли засуджений подав свою апеляційну скаргу, необґрунтовано зазначив у своїй ухвалі, що апеляційна скарга направлена ОСОБА_1 поштою 29 грудня 2018 року, що суперечить інформації на вхідному штампі, відповідно до якого - апеляційний суд 29 грудня 2018 року вже отримав апеляційну скаргу засудженого.

Зважаючи на наведене, такі припущення апеляційного суду є неприйнятними, а висновок апеляційного суду про необхідність повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 внаслідок пропуску строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим.

Отже, порушення, допущені апеляційним судом з огляду на ч. 1 ст. 412 КПК є істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.

З огляду на викладене, оскаржену ухвалу судді апеляційного суду необхідно скасувати, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого слід ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2018 року, якою повернуто його заяву про перегляд вироку Одеського обласного суду від 26 квітня 1999 року та ухвали Верховного Суду України за нововиявленими обставинами, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.