Постанова
Іменем України
29 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 1-165/2000
Номер провадження в апеляційному суді 11-о/803/8/20
Провадження № 51 - 2785 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Могильного О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Спіжової І.І.,
розглянув у судовому засіданні кримінальну справу № 1-165/2000 щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жовтого П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. 93 п."б", "г", "з"; ст.ст. 17 ч. 2, ст. 93 п.п. "б", "г", "з"; ст. 145 ч.1 КК України 1960 року,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2020 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 04 листопада 2000 року від 04 листопада 2000 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 93 п."б", "г", "з"; ст. 17 ч. 2, ст. 93 п.п. "б", "г", "з"; ст. 145 ч. 1 КК України 1960 року з урахуванням ст. 42 КК України 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі. Вирішено питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду України від 16 січня 2001 року вказаний вирок від 04 листопада 2000 року залишено без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - без задоволення.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2020 року заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 16 січня 2001 року щодо нього за нововиявленими обставинами повернуто на підставі ст. 464 ч. 3, ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2020 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не містить чіткої підстави для повернення його заяви, оскільки в ній суд одночасно зазначив про те, що заяву подано із пропуском строку на її подачу без клопотання про його поновлення, та в той же час судом дано оцінку вказаним у заяві обставинам в розумінні ст. 459 ч. 2 КПК України і визначено їх такими, які не є нововиявленими, чим допустив суперечність в обґрунтуванні свого рішення. Вважає, що апеляційний суд не міг на цій стадії кримінального провадження, без відкриття провадження за заявою, давати оцінку обставинам, на які він вказував як на нововиявлені. Крім того, вказує на те, що одна із обставин, на яку він вказував у своїй заяві, а саме - здійснення 26 січня 2001 року розгляду його касаційної скарги Верховним Судом України без секретаря судового засідання, стала йому відома лише 24 лютого 2020 року, на що апеляційний суд уваги не звернув, такій обставині будь-якої оцінки не дав, та передчасно повернув його заяву. За таких обставин вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що він пропустив строк на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачений ст. 461 КПК України. На думку засудженого ухвала апеляційного суду постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та є такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 370, 372 КПК України.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Спіжова І.І. у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги засудженого та просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Глава № 34 КПК України (4651-17) визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення й вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст. 464 ч.ч. 2, 3 КПК України суддя не пізніше наступного дня після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду перевіряє її на відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. На цій стадії суд перевіряє заяву на відповідність вимогам ст. 462 КПК України, а саме в частині дотримання заявником встановленої форми та змісту заяви, проте не може давати оцінку обґрунтованості викладених у ній доводів. Така оцінка згідно ст. 467 КПК України надається за наслідками судового розгляду та прийняття відповідного рішення судом по суті заявлених вимог, після відкриття провадження.
Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не оформлено згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, то відповідно до вимог ст. 464 ч. 3 КПК України застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу, а саме: заява повертається у передбачених у цій частині вказаної статті випадках.
Таким чином, на стадії вирішення питання відповідності заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вимогам ст. 462 КПК України процесуальним законом передбачено можливість прийняти три види рішень: або залишити заяву без руху, вказавши на недоліки такої заяви, або відкрити провадження за такою заявою, або повернути її у передбачених частиною третьою статті 429 КПК України випадках.
Положеннями ст. 429 ч. 3 КПК України встановлено, що касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
З матеріалів провадження вбачається, що, приймаючи рішення про повернення заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 16 січня 2001 року щодо нього за нововиявленими обставинами, суддя Дніпровського апеляційного суду вказав, що вона не відповідає вимогам ст. 462 ч. 2 п.п. 4, 5 КПК України, оскільки викладені в ній доводи не є відповідно до ст. 459 ч. 2 КПК України нововиявленими обставинами.
Тобто, встановивши, що заява не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462, ст. 459 ч. 2 КПК України, суддя не застосував положення ст. 429 ч. 3 КПК України, та за наявності підстав для залишення її без руху і надання строку на усунення недоліків передчасно прийняв рішення про її повернення.
Крім того, апеляційний суд, зазначивши в ухвалі те, що заява засудженого ОСОБА_1 подана із пропуском трьохмісячного строку, визначеного ст. 461 ч. 1 КПК України, та без клопотання про його поновлення, не дав оцінки в ухвалі тому, що в цій заяві засуджений вказує про те, що одна із обставин, яка, на його думку є нововиявленою, стала йому відома лише 24 лютого 2020 року, у зв`язку із чим його звернення із заявою 07 травня 2020 року ним розцінювалось як таке, що здійснене в межах передбаченого ст. 461 КПК України строку.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
Отже, доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими і скарга в цій частині підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи касаційної скарги, розгляд заяви здійснити відповідно до вимог КПК України (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. Наставний О.П. Могильний С.В. Яковлєва