127/31079/19 Про незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту - 22.10.2020 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020020000686, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Вінниця, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2016 року за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого 2 лютого 2018 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 5 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього певні обов`язки.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1, при невстановлених досудовим слідством обставинах незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який зберігав при собі без мети збуту. В подальшому, 24 березня 2019 року приблизно о 17:40 знаходячись біля будинку № 66 по вул. Верхарній у м. Вінниця ОСОБА_1 був помічений працівниками поліції та на запитання останніх чи є у нього заборонені в обігу речі повідомив, що немає. При цьому, засуджений дістав з кишені згорток, в якому було два полімерних пакети з кристалічною речовиною та видав його працівникам поліції. Згідно висновку експерта, у вищезазначеній речовині міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0, 3439 г.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі винного внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, при призначенні покарання місцевим судом не надано належної оцінки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі засудженого та обставинам, що пом`якшують і обтяжують покарання. Вказані порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, тому його рішення не відповідає вимогам ст. 419 КПК та підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор не підтримав касаційну скаргу, подану прокурором.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, та кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 309 КК прокурор у касаційній скарзі не оспорює.

При розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК, на думку Суду, є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 65 ККсуд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 ККпокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд, обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_1 та призначаючи йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, котрий посередньо характеризується за місцем проживання, при цьому скарги та компрометуючі матеріали на засудженого відсутні, неофіційно працює, зважив на те, що у 1997 році ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в обласній психоневрологічній лікарні. А висновком КП ВОНД "Соціотерапія" від 24 жовтня 2019 року встановлено, що засуджений мав розлади психіки та поведінки внаслідок періодичного вживання метадону, канабісу та амфетаміну, синдром залежності, потребує лікування в умовах МОЗ. При цьому сам засуджений пояснив, що внаслідок лікування отриманої травми він зміг одночасно позбавитись наркотичної залежності, на яку раніше страждав.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнав щире каяття засудженого у вчиненому. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав - рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, відсутності негативних наслідків для інших осіб, а також того, що засуджений дав в суді послідовні показання щодо вчинення злочину, повністю визнав вину та щиро розкаявся у скоєному, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_1 без реального відбування покарання на підставі положень статей 75, 76 КК.

Перевіривши вирок за апеляцією прокурора, доводи в якій є аналогічними доводам, викладеним у касаційній скарзі, апеляційний суд обґрунтовано визнав їх неспроможними та правильно залишив вирок місцевого суду без зміни, навівши відповідні мотиви ухваленого рішення.

Зокрема, апеляційний суд зазначив, що посилання прокурора на неврахування попередніх судимостей ОСОБА_1 при призначенні йому покарання, є безпідставними, оскільки з вироку суду вбачається, що судом, як обтяжуючу покарання обставину було враховано рецидив злочинів.

Розгляд справи у суді апеляційної інстанції проводився у передбаченому законом порядку. Зміст ухвали цього суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, вона є належним чином вмотивованою та обґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання та застосування ст. 75 КК, у даному конкретному випадку, відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

З огляду на наведене у касаційній скарзі прокурора відсутні достатні дані та переконливі доводи, які би спростовували висновки судів і давали підстави визнати призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК явно несправедливим через м`якість або свідчили би про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів не встановила, а тому вважає, що в задоволенні касаційної скарги прокурора слід відмовити.