755/14721/17 Про відмову поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, та повернення засудженому апеляційної скарги - 15.09.2020 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Даниленка О.В. на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 13 березня 2020 року про повернення апеляційної скарги,

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року ОСОБА_2 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Ухвалено цивільний позов потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - задовольнити частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на користь: ОСОБА_1 150 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3 150 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані із наданням правової допомоги у розмірі 65 770 гривень 88 копійок. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Даниленко О.В. звернувся до апеляційного суду зі скаргою на зазначений вирок суду першої інстанції.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 13 березня 2020 року апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Даниленка О.В. повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України у зв`язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник потерпілої, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вважає, що скористався правом на апеляційне оскарження у межах встановленого ст. 395 КПК України строку, а тому рішення суду про повернення скарги є незаконним.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавались.

У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілої та її представника в підтримку поданої скарги, доводи засудженого та його захисників, які заперечували проти задоволення скарги, позицію прокурора,перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга представника потерпілої підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як регламентовано п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга може бути подана на вирок суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Також відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вказану скаргу подано з пропуском встановленого законом строку та без порушення питання про поновлення цього строку.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, є передчасними, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали судді апеляційного суду, повертаючи апеляційну скаргу представника потерпілої на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, суддя послався на те, що вирок районного суду проголошений 29 січня 2020 року, апеляційна скарга представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката Даниленка О.В. подана до суду, згідно штампу суду першої інстанції - 05 березня 2020 року. З цих підстав суддя Київського апеляційного суду дійшов до висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням встановленого 30 денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

У частині 1 ст. 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

З посиланням на вказану норму Закону адвокат Даниленко О.В. у касаційній скарзі заперечує подання скарги саме 05 березня 2020 року та стверджує, що скарга ним здана на пошту 28 лютого 2020 року, тобто у межах строку апеляційного оскарження вироку суду. На підтвердження своїх доводів про безпідставне повернення його апеляційної скарги надав суду касаційної інстанції копію опису вкладення поштового відправлення від 28 лютого 2020 року з відміткою працівника поштового відділення та печаткою із зазначенням цієї дати, у якому вказано про кореспонденцію до Дніпровського районного суду м. Києва та направлення апеляційної скарги на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року.

Таким чином докази, які надав Даниленко О.В., свідчать про те, що апеляційний суд не з`ясував, коли саме було направлено апеляційну скаргу, не врахував можливості подання апеляційної скарги поштою, тобто належним чином не дослідив питання, чи пропущений строк апеляційного оскарження вказаного вироку суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 116, 395, 399 КПК України, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч.1 ст. 412 КПК України), що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

З огляду на наведене касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала судді апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід перевірити апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 396 КПК України та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 403, 432, 441 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Даниленка О.В. задовольнити.

Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 13 березня 2020 року про повернення апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Даниленка О.В. на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.