1-5/2009 Про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України - 15.09.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_1, про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 02 липня 2009 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2009 року

ОСОБА_1 засуджено до покаранняза:

- п. п. 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;

- ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років з конфіскацією всього особистого майна;

- ч. 1 ст. 129 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду України від 02 липня 2009 року вирок Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2009 року змінено. Постановлено вважати, що кваліфікуючою ознакою ч. 4 ст. 187 КК України, за якою засуджено

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, є розбій, поєднаний із заподіянням потерпілій ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, а не її смерті. Пом`якшено ОСОБА_2 основне покарання за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 14 років

6 місяців позбавлення волі і за ч. 4 ст. 187 КК України до 14 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України визначено ОСОБА_2 за сукупністю цих злочинів покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років 6 місяців з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 71 КК України до цього покарання приєднано частково невідбуте покарання за попереднім вироком від 21 липня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України і засуджено ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього його майна.

В решті вирок залишено без зміни.

Вимоги заяви і узагальнені доводи особи, яка її подала

У заяві ОСОБА_1 порушує питання про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 02 липня 2009 року.

При цьому зазначає, що нововиявленою обставиною, на його думку,

є порушення Верховним Судом України права на захист, яке він виявив після прийняття рішень Європейським судом з прав людини, зокрема у справі "Ніколаєнко проти України" від 15 листопада 2012 року. Також у своїй заяві засуджений посилається як на нововиявлену обставину - зазначення у вступній частині судового рішення прізвища судді, який входив до складу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Кузьменко О.Т., а в його резолютивній частині зазначено прізвище судді Гошовської Т.В., що призвело до розгляду Верховним Судом України справи щодо нього незаконним складом суду.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник виступили на підтримку поданої заяви, а прокурор заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали справи, наведені у заяві доводи, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України (4651-17) , у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Згідно з вимогами ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.

У той же час відповідно до пунктів 4, 5 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Крім того, тлумачення термінів "нововиявлені обставини", "обставини", що вживаються у ст. 459 КПК України, має здійснюватися в системному зв`язку і з іншими положеннями КПК (4651-17) України, у першу чергу, ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

При цьому, нормами ч. 1 ст. 461 КПК України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

З огляду на викладене, доводи заяви засудженого про наявність нововиявлених обставин через порушення права на захист, яке, на його думку, допустив Верховний Суд України при перегляді вироку апеляційного суду щодо нього, є неспроможними, оскільки вони, по-перше, не пов`язані з предметом доказування у кримінальній справі, а стосуються оцінки процедури розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції, по-друге, факт відсутності захисника під час перегляду справи у Верховному Суді України був відомий на час розгляду як суду, так і безпосередньо ОСОБА_1, який брав участь у судовому засіданні, а відтак не може вважатися нововиявленим у розумінні ст. 459 КПК України.

Водночас, чинний КПК України (4651-17) не відносить до нововиявлених обставин ухвалення Європейським судом з прав людини рішень у інших справах, тим більше, що рішення, на яке посилається заявник, було прийнято цим міжнародним судом 15 листопада 2012 року ("Ніколаєнко проти України"), тобто минуло 8 років до подачі ОСОБА_1 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Що стосується посилання засудженого як на нововиявлену обставину - зазначення у вступній частині судового рішення прізвища судді, який входив до складу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Кузьменко О.Т., а в його резолютивній частині зазначено прізвище судді Гошовської Т.В., що призвело до розгляду Верховним Судом України справи щодо нього незаконним складом суду, то колегія суддів зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 459 КПК України вказана обставина не належать до нововиявленої. Крім того, зазначення різних прізвищ вказаних суддів у судовому рішенні не свідчить про те, що рішення колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постановлено незаконним складом суду.

Таким чином, судом не встановлено таких обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали, що належить переглянути у розумінні п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України.

З огляду на викладене заява засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 02 липня 2009 року задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 459, 466, 467 КПК України, Суд

Заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 02 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без задоволення.