1527/17210/12 Про відмову відкрити касаційне провадження, оскільки обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги не має - 07.09.2020 Прийняття

Слинько С. С., розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 червня 2020 року щодо ОСОБА_2,

У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаного судового рішення у касаційному порядку.

В силу ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року, зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, відповідно до якої в скарзі, крім іншого, зазначаються вказівки на те, у чому полягає незаконність судових рішень, та доводи на обґрунтування такої позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, підставами для скасування судових рішень касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК України 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК України 1960 року) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК України 1960 року).

Однак, скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вказаним вимогам процесуального закону.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, потерпілий посилається на незаконність ухвали апеляційного суду з підстави її невідповідності вимогам ст. 399 КПК України 1960 року, зазначаючи лише про часткове виконання апеляційним судом вказівок касаційного суду після скасування попереднього рішення суду апеляційної інстанції у справі щодо ОСОБА_2, та при цьому не конкретизує, що саме не виконав суд апеляційної інстанції.

Крім того, потерпілий, оскаржуючи лише ухвалу апеляційного суду, наводить у касаційній скарзі мотиви своєї незгоди, в тому числі, з вироком суду першої інстанції в частині виправдання засудженого ОСОБА_2 за недоведеністю у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, і при цьому вказаний вирок не оскаржує, чим допустив суперечності.

Окрім зазначеного, касаційна скарга не містить обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали апеляційного суду з підстави неправильного застосування кримінального закону з урахуванням положень ст. 371 КПК України 1960 року, на що вказує потерпілий.

Крім того, у касаційній скарзі потерпілий заперечує правильність встановлення фактичних обставин справи, що не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Відповідно до вимог статей 367- 369 КПК 1960 року вказані обставини є предметом перевірки виключно суду апеляційної інстанції.

Також, як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду від 02 червня 2020 року, вона постановлена лише щодо ОСОБА_2, тоді як у касаційній скарзі потерпілий наводить доводи щодо незаконності судового рішення і щодо іншого засудженого, що також вказує на суперечності, допущені у касаційній скарзі.

Відтак, зазначені недоліки є перешкодою для вирішення питання про витребування справи.

З урахуванням наведеного, справу може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку лише за умови усунення недоліків і повторного звернення до касаційного суду в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року, або протягом місяця з дня отримання даної постанови (потерпілим має бути підтверджено, що ним не пропущений цей місячний термін при повторному зверненні до суду).

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктом 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) -

постановив:

Відмовити потерпілому ОСОБА_1 у витребуванні кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_2 для перевірки в касаційному порядку.