461/121/19 Про таємне викрадення чужого майна в магазині, та замах на скоєння крадіжки - 19.08.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Козака Володимира Івановича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, постановлені у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Шепіт Путивльського району Чернівецької області, жителя того ж села ( АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 КК, та призначено йому покарання: за частиною 1 статті 185 КК - у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн; за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 цього Кодексу.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 16 грудня 2018 року о 12 год 20 хв, перебуваючи у приміщенні магазину " Cropp " у торгівельному центрі " Forum Lviv " на вулиці Під Дубом, 7б у місті Львові, шляхом вільного доступу, таємно викрав гаманець та чоловічі рукавиці, на загальну суму 1288, 34 грн, чим спричинив дочірньому підприємству "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Крім того, ОСОБА_1 16 грудня 2018 року о 13 год 10 хв, перебуваючи у приміщенні магазину "Zara" у торгівельному центрі "Forum Lviv" на вулиці Під Дубом, 7б, у місті Львові, шляхом вільного доступу, маючи умисел на викрадення чужого майна, намагався повторно викрасти куртку, вартістю 758, 35 грн, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки його дії були викриті охороною магазину.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Козак В.І. не погоджується із судовими рішеннями, просить їх скасувати, а кримінальне провадження закрити з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

На обґрунтування своїх вимог стверджує, що повідомлення його підзахисного про підозру та обвинувальний акт стосовно нього затверджено неналежним прокурором, оскільки на момент вчинення злочину ОСОБА_1 був військовослужбовцем, а тому досудове розслідування мало здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених наказами Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" від 19 грудня 2012 року №4гн та "Про особливості діяльності військових прокуратур" від 29 серпня 2014 року №12.

Враховуючи викладене, на думку скаржника, вищезазначені обставини тягнуть за собою недопустимість доказів, покладених в основу обвинувачення ОСОБА_1, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю через недоведеність, що злочини вчинені його підзахисним.

Заперечень від інших учасників кримінального провадження до Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор наполягала на відмові у задоволенні касаційної скарги захисника, стверджувала про безпідставність доводів, викладених ним у скарзі.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. При цьому у клопотанні, надісланому на адресу Суду, генеральний директор Дочірнього підприємства "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" просив судове провадження здійснювати за відсутності представника потерпілого.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 КК, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) та закінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

В основу рішення про винуватість ОСОБА_1 судом покладено показання представників потерпілих Товариства з обмеженою відповідальністю "Зара Україна" та Державного підприємства "ЛПП" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПП Україна" про обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, протоколи оглядів відеозаписів камер спостереження в магазинах "Cropp" від 20 грудня 2018 року та "ZARA" від 17 грудня 2018 року, огляду місця події від 16 грудня 2018 року, а саме приміщення магазину "ZARA", у ході якого у ОСОБА_1 було вилучено викрадені речі, та слідчого експерименту від 03 січня 2019 року за участі засудженого ОСОБА_1 .

Апеляційний суд, перевіряючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою засудженого, ретельно перевірив доводи, викладені у скарзі, дав на них вичерпні відповіді, зазначивши в ухвалі достатні підстави їх необґрунтованості, умотивувавши своє рішення відповідно до вимог статті 419 КПК.

Зокрема, суд належним чином перевірив твердження засудженого, аналогічні викладеним у касаційній скарзі його захисника, про те, що статусу підозрюваного та обвинуваченого він не набув, оскільки повідомлення про підозру та обвинувальний акт стосовно нього затверджено неналежним прокурором, і визнав їх необґрунтованими. З такими висновками апеляційного суду погоджується і колегія суддів, ураховуючи наступне.

Згідно з положеннями пункту 15 статті 3 КПК (в редакції Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (1697-18) ) прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції Закону від 21 грудня 2016 року №1798-VII) прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Пункт 1 наказу Генерального прокурора України від 29 серпня 2014 року "Про особливості діяльності військових прокуратур" №12гн (у редакції, яка діяла на момент вчинення злочину) передбачав вичерпний перелік суб`єктів щодо яких на військових прокурорів регіонів та підпорядкованих їм прокурорів покладався обов`язок забезпечення виконання функцій органів прокуратури та повноважень прокурорів, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 7 цього Наказу слідчі військових прокуратур здійснювали досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-421, 425-435 КК, а також вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у частині 4 статті 216 КПК, які проходять службу та\або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу.

Відповідно до пункту 3 наказу Генерального прокурора України "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" від 19 грудня 2012 року № 4 (у редакції, яка діяла на момент вчинення злочину) нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва ним, участь у судовому провадженні та оскарженні судових рішень щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402 - 421, 423 - 435 КК та інших визначених відповідним наказом Генерального прокурора України випадках, покладався на спеціалізованих прокурорів з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на правах обласних і міських та на галузевий підрозділ Генеральної прокуратури України.

Виходячи з викладеного, засуджений, хоча і був військовослужбовцем, однак не є тим суб`єктом стосовно якого нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування покладався на військових прокурорів, а злочини, які йому інкримінувалися, не стосуються проходження ним військової служби. А тому обставин, які би свідчили про порушення процедури повідомлення особі про підозру та затвердження обвинувального акту, матеріали кримінального провадження не містять.

Істотних порушень норм процесуального права, які були би безумовними підставами для скасування оскаржуваних судових рішень під час перевірки провадження в порядку касаційної процедури, не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судових рішень за доводами захисника, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Вирок Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу Козака Володимира Івановича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, - без задоволення.