ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного кримінального суду Верховного Суду Стефанів Н. С. у провадженні № 51-4194ск19 за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Ноцького О.В. на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 травня 2018 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2

25 червня 2020 року колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду залишила касаційну скаргу представника потерпілої без задоволення, а оскаржене ним судове рішення - без зміни.

При ухваленні цього рішення я голосувала проти та викладаю окрему думку з огляду на таке.

Вимогою представника потерпілої до суду касаційної інстанції було скасування оскарженої ухвали у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Висновок колегії суддів про те що із набуттям чинності 18 квітня 2018 року Закону України від 14 березня 2018 року № 2334-VIII"Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації" (2334-19) , яким було внесено зміни до ст. 155 КК України, відбулось скасування злочинності діяння, вчиненого особою віком до 18 років, і така зміна має зворотну дію в часі, відповідно до положень ст. 5 КК України, на мою думку, є надто категоричним судженням.

Системний аналіз змін, внесених до КК України (2341-14) цим Законом №2334-VIII (2334-19) , свідчить про те, що відбулось посилення кримінально-правового захисту малолітніх осіб, які не досягли 14 років при їх вступі в статеві зносини, незалежно від їх добровільної згоди. Зокрема, внаслідок змін, внесених законом до ч.1 ст. 155 КК України відбулось розширення меж криміналізації діяння шляхом розширення кола потерпілих та розширення меж об`єктивної сторони.

В цьому провадженні потерпілій не виповнилось 14 років, тому однозначно стверджувати про скасування злочинності діяння обвинуваченого, вчиненого щодо неї, в такому випадку немає підстав.

Крім того, наявність або відсутність складу злочину в діянні особи встановлюється на момент вчинення особою такого діяння, і не може змінитись після його вчинення.

Вироком суду першої інстанції було встановлено наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, тому категоричний висновок суду апеляційної інстанції про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України за відсутності в діянні складу злочину, в звязку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, на мою думку є помилковим.

Тому в цій частині касаційні вимоги сторони захисту підлягали задоволенню, а оспорювана ухвала - скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, узв`язку з чим висловлюю окрему думку.

Суддя Н. С. Стефанів