487/6231/19 Про задоволення подання апеляційного суду про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого - 22.06.2020 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні подання Миколаївського апеляційного суду та клопотання захисника Боряк Г.Л., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, про направлення кримінального провадження (№ 487/6231/19) щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 146 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 146 КК, за апеляційними скаргами захисника Гарника О.А. та Боряк Г.Л., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) з одного суду апеляційної інстанції до іншого,

До Верховного Суду в порядку статті 34 КПК надійшло подання Миколаївського апеляційного суду та клопотання захисника Боряк Ганни Леонідівни, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, про направлення з цього суду до іншого суду апеляційної інстанції кримінального провадження (№ 487/6231/19) щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 146 КК, ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 146 КК, за апеляційними скаргами захисника Гарника Олега Андрійовича та Боряк Г.Л ., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Подання обґрунтовано тим, що до Миколаївського апеляційного суду передано матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за апеляційною скаргою захисника Гарника О.А., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року, однак неможливо визначити склад колегії суддів для розгляду цієї апеляційної скарги. Зазначено, що всі чотири судді, які входять до складу судової палати з розгляду кримінальних справ, не можуть брати участь у розгляді вказаного кримінального провадження, оскільки здійснювали розгляд апеляційних скарг на процесуальні рішення слідчих суддів у цьому кримінальному провадженні.

Зі змісту клопотання вбачається, що захисник Боряк Г.Л. просить направити вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за її апеляційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року із Миколаївського апеляційного суду до іншого апеляційного суду, який знаходиться ближче до м. Києва у порівнянні з Херсонським апеляційним судом.

Обґрунтовує клопотання тим, що, хоча касаційним судом вже було визначено підсудність вказаного кримінального провадження за Херсонським апеляційним судом, однак, зазначає, що місцем її професійної діяльності є м. Київ. Тому, на її думку, відсутність якісних автошляхів та щоденного залізничного нічного сполучення між м. Херсоном та м. Києвом унеможливлює її участь у судових засіданнях у цьому суді. Водночас, вказує, що Херсонським апеляційним судом не забезпечено належну якість звуку під час розгляду цього кримінального провадження в режимі відеоконференції, що ускладнює ефективне виконання нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_1 .

Також, зі змісту клопотання захисника видно, що вона вважає неможливим розгляд цього кримінального провадження Ленінським районним судом м. Миколаєва, або будь-яким іншим місцевим судом, що перебуває в межах юрисдикції Миколаївського апеляційного суду, через упередженість, на її думку, суддів, а тому просить направити це провадження із Ленінського районного суду до іншого суду.

Крім того, до касаційного суду надійшли пояснення захисника Боряк Г.Л., в яких вона, на обґрунтування вимог про направлення цього кримінального провадження до іншого, наближеного до м. Києва, апеляційного суду, наводить доводи, що стосуються наявності, на її думку, у судах Миколаївської та Херсонської областях упередженого та необ`єктивного ставлення до захисників.

До того ж, до Верховного Суду надійшли пояснення захисника Гарника О.А. в яких він підтримав доводи захисника Боряк Г.Л., які містять в наданих нею поясненнях.

Учасникам судового провадження було вчасно повідомлено про день та час розгляду подання та клопотання. В судове засідання з`явився захисник Гарник О.А.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Гарника О.А., який підтримав подання та клопотання захисника Боряк Г.Л., перевіривши наведені в поданні та клопотанні доводи, Суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1 статті 34 КПКкримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Вказаний перелік підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

До того ж вказаною нормою закону передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).

Крім того, частина 5 статті 34 КПК містить пряму заборону щодо спору про підсудність між судами.

Як убачається з наявних у касаційному суді матеріалів, Верховний Суд ухвалами від 19 вересня, 10 жовтня, 07 та 12 листопада 2019 року, 24 січня та 30 квітня 2020 року задовольнив подання Миколаївського апеляційного суду та направив вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із Миколаївського апеляційного суду до Херсонського апеляційного суду для розгляду апеляційних скарг прокурора та захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2019 року, Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11, 31 жовтня 2019 року та 09 січня 2020 року, Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2020 року.

Верховний Суд у своїх рішеннях дійшов висновку, що у Миколаївському апеляційному суді не вистачає суддів для розгляду вказано кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Так, з матеріалів кримінального провадження видно, що до Миколаївського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за апеляційною скаргою захисника Гарника О.А., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10 червня 2020 року автоматизований розподіл судової справи між суддями не відбувся, оскільки не вистачило потрібної кількості суддів.

Відповідно до звіту про неможливість розподілу справи між суддями, доданого до подання, всі четверо суддів колегії суддів відповідної спеціалізації (Фаріонова О.М., Куценко О.В., Чебанова-Губарєва Н.В., Міняйло М.П.) слухали поєднану справу.

Зі змісту ухвал Миколаївського апеляційного суду від 20 травня та 08 липня 2019 року, доданих до подання, вбачається, що судді Міняйло М.П., Куценко О.В., Чебанова-Губарєва Н.В. та Фаріонова О.М. брали участь у розгляді апеляційних скарг захисників Гарника О.А. та Боряк Г.Л., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2019 року про призначення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи та направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення експертизи та ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2019 року про відмову в задоволенні скарги на повідомлення слідчого (прокурора) про підозру останньому у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Миколаївського апеляційного суду (далі - Засади), затверджених рішенням зборів суддів Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2018року із змінами і доповненнями прийнятими рішенням зборів судів від 22 травня 2020 року, текст яких викладено на інтернет-сайті "Судова влада", визначено склад постійно-діючої колегії суддів судової палати у кримінальних справах, до якої входять: Міняйло М.П., Фаріонова О.М., Куценко О.В. та Чебанова-Губарєва Н.В.

Відповідно до пункту 2.15 Засад у разі, якщо після визначення АСДС судді-доповідача по кримінальним справам не можливо визначити склад колегії АСДС в автоматичному режимі згідно з налаштуваннями складу колегій, визначається склад колегії з числа суддів зі складу судової палати, до якої належить суддя-доповідач.

При цьому, згідно з пунктом 2.15.1 Засад у разі неможливості АСДС визначити склад колегії суддів при оскарженні ухвали слідчого судді (11-СС) та оскарженні ухвали судді щодо продовження строків тримання під вартою, постановленою під час судового провадження у суді I-ої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (11-КП категорія провадження строків), розгляду подання місцевого суду або клопотання сторін щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (11-П), з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, через відсутність необхідної кількості суддів, склад колегії суддів, окрім судді-доповідача по справі, визначається за допомогою АСДС з числа слідчих суддів: Лівінського І.В., Кушнірової Т.Б .

Тобто, у Миколаївському апеляційному суді залишилося тільки двоє суддів ( Лівінський І.В. та Кушнірова Т. Б. ), які можуть брати участь у розгляді апеляційних скарг захисників на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року, якою продовжено ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з цим неможливо виконати вимоги частини 4 статті 31 КПК, відповідно до якої кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

Отже, оскільки в судовій палаті з розгляду кримінальних справ неможливо сформувати склад суду для розгляду вказаного кримінального провадження, акасаційним судом вже була визначена підсудність цього кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за апеляційними скаргами прокурора, захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2019 року, Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11, 31 жовтня 2019 року та 09 січня 2020 року, Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2020 року за Херсонським апеляційним судом, на тих самих підставах, що зазначені у поданні, то колегія суддів вважає, що подання Миколаївського апеляційного суду необхідно задовольнити.

Разом з тим, захисник звернулася до Верховного Суду з клопотанням про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за її апеляційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року з Миколаївського апеляційного суду до іншого, наближеного до м. Києва, суду апеляційної інстанції. Клопотання мотивовано тим, що місцем її професійної діяльності є м. Київ, а тому, вважає, що відсутність якісних автошляхів та щоденного залізничного нічного сполучення між м. Херсоном та м. Києвом унеможливлює її участь у судових засіданнях у цьому суді. Водночас, вказує, що Херсонським апеляційним судом не забезпечено належну якість звуку під час розгляду цього кримінального провадження в режимі відеоконференції, що ускладнює ефективне виконання нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_1 .

Крім того, у своєму клопотанні та поясненнях захисник наводить доводи, що стосуються наявності, на її думку, у судах Миколаївської та Херсонської областях упередженого та необ`єктивного ставлення до захисників та вважає неможливим розгляд цього кримінального провадження Ленінським районним судом м. Миколаєва, або будь-яким іншим місцевим судом, що перебуває в межах юрисдикції Миколаївського апеляційного суду, через упередженість суддів внаслідок незаконного впливу голови Миколаївського апеляційного суду, а тому просить направити це провадження із Ленінського районного суду до іншого суду.

Так, колегія суддів, перевіривши доводи клопотання захисника, дійшла наступного висновку.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження та інформації, наданої Ленінським районним судом м. Миколаєва, двоє захисників обвинуваченого ОСОБА_1, а саме Гарник О.А. та Боряк Г.Л. проживають у м. Києві, потерпіла ОСОБА_11, двоє представників потерпілої Тітусь А.В., Кваша С.С. та захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Тимошин Ю.В. проживають у м. Миколаєві, а обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор".

Отже, оскільки більшість учасників кримінального провадження проживають та перебувають у м. Миколаєві і лише двоє захисників проживають у м. Києві, то колегія суддів наголошує, що забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження повинно здійснюватися на користь всіх учасників кримінального провадження, а не лише на користь захисників.

При цьому, доводи клопотання захисника про те, що місцем її професійної діяльності є м. Київ, що, як вона вважає, перешкоджає їй брати участь у судових засіданнях в Херсонському апеляційному суді, а також незабезпечення цим судом належної якості звуку під час розгляду цього кримінального провадження в режимі відеоконференції, не є винятковими випадками у розумінні статті 34 КПК, та врегульовано іншими нормативними актами.

Крім того, як вже зазначалося, касаційним судом вже було визначено підсудність зазначеного кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за апеляційними скаргами прокурора та захисників Боряк Г.Л. та Гарника О.А., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2019 року, Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11, 31 жовтня 2019 року та 09 січня 2020 року, Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 квітня 2020 року за Херсонським апеляційним судом.

Що стосується доводів захисника щодо упередженості судів в Миколаївській та Херсонській областях та неможливості розгляду цього кримінального провадження Ленінським районним судом м. Миколаєва, або будь-яким іншим місцевим судом, що перебуває в межах юрисдикції Миколаївського апеляційного суду, оскільки, на її думку, має місце незаконний вплив зі сторони голови Миколаївського апеляційного суду на об`єктивність суду, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними з огляду на таке.

Зокрема, у клопотанні захисника не наведено даних про можливу необ`єктивність або упередженість суддів.

При цьому, наявність обставин, які б свідчили про упередженість суду, на цій стадії можуть бути підставою для відводу судді а не для передачі кримінального провадження в порядку статті 34 КПК.

Жодних інших обґрунтованих або виняткових підстав, передбачених статтею 34 КПК, які би вказували на необхідність зміни підсудності за апеляційним судом, який знаходиться ближче до м. Києва, як про це зазначає захисник, у клопотанні не наведено та судом не встановлено.

Отже з огляду на викладене, клопотання захисника про направлення кримінального провадження із Миколаївського апеляційного суду до іншого апеляційного суду, наближеного до м. Києва, а також направлення цього провадження із Ленінського районного суду м. Миколаєвадо іншого суду, який не перебуває в межах юрисдикції Миколаївського апеляційного суду, підлягає частковому задоволенню.

Так, колегія суддів, врахувавши, що в Миколаївському апеляційному суді не можливо сформувати колегію суддів для розгляду апеляційних скарг у зазначеному кримінальному провадженні, дійшла висновку, що клопотання захисника слід задовольнити частково та направити вказане кримінальне провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року до Херсонського апеляційного суду, за яким вже було визначено підсудність у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином,враховуючи, що предметом апеляційного розгляду є ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, для оскарження якої визначено семиденний строк, а у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Миколаївського апеляційного суду не можливо сформувати колегію суддів для розгляду зазначеного кримінального провадження, то колегія суддів вважає, що подання Миколаївського апеляційного суду необхідно задовольнити, клопотання захисника задовольнити частково, а матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за апеляційними скаргами захисника Гарника О.А. та Боряк Г.Л., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року направити з Миколаївського апеляційного суду до Херсонського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного.

На підставі наведеного, керуючись статтею 34 КПК, Суд

постановив:

Подання Миколаївського апеляційного суду задовольнити, клопотання захисника Боряк Г.Л. задовольнити частково.

Матеріали кримінального провадження (№ 487/6231/19)щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 146 КК, ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 146 КК, за апеляційними скаргами захисника Гарника О.А. та Боряк Г.Л., які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюнаправити до Херсонського апеляційного суду для розгляду по суті.