725/796/18 Про завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення та пошкодження об`єктів власності, шляхом повідомлення про підготовку вибуху в кафе-барі - 18.06.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення його апеляційної скарги на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2018 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017260040003546, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Луковиця Герцаївського району Чернівецької області, зареєстрованого там же, жителя АДРЕСА_1, неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Садгірського районного суду м. Чернівців від 18 березня 2015 року за ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 259 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Згідно з вироком ОСОБА_1 18 листопада 2017 року близько 22:05, діючи повторно, з таксофона № НОМЕР_1, що належить Чернівецькій філії "Укртелеком", розташованого на вул. Ентузіастів, 5 у м. Чернівцях, анонімно зателефонував на спецлінію "102" і зробив завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення та пошкодження об`єктів власності, а саме про підготовку вибуху в кафе-барі " Діоніс " на вул. Комарова, 23 у м. Чернівцях.

Крім того, 20 листопада 2017 року близько 13:00, діючи повторно, з таксофона № НОМЕР_1, що належить Чернівецькій філії "Укртелеком", розташованого в приміщення ОКУ "Лікарні швидкої медичної допомоги" на вул. Фастівській, 2 у м. Чернівцях, він анонімно зателефонував на спецлінію "102" і зробив завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення та пошкодження об`єктів власності, а саме про підготовку вибуху в цій лікарні.

На вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2018 року засуджений ОСОБА_1 12 серпня 2019 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження та повернуто апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 у порядку ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), оскільки судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК, а, крім того, апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження, передбаченого ст. 395 КПК.

Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали

Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а також вирок суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що апеляційний суд допустив істотне порушення процесуального законодавства, а саме порушення права на справедливий судовий розгляд, оскільки обмежив його право на апеляційне оскарження незаконного вироку на підставі угоди. Наголошує на тому, що суд першої інстанції, затверджуючи угоду про визнання винуватості, порушив його право на захист. Зазначає, що матеріали кримінального провадження йому не було надано для ознайомлення ані під час досудового розслідування, ані на стадії його завершення, ані на стадії підготовки справи до судового розгляду, про що він неодноразово заявляв, проте суд першої інстанції проігнорував його скарги з цього приводу. Зазначає, що на вказані обставини він звертав увагу у своїй апеляційній скарзі, проте суд апеляційної інстанції не проаналізував цих його доводів, не вжив заходів для належного реагування та відновлення порушених прав. Тому вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК, є незаконною, необґрунтованою і немотивованою.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу і просив її задовольнити. У судовому засіданні він уточнив, що просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Захисник - адвокат Хатнюк О.В. підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 і просив її задовольнити, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважав, що суд апеляційної інстанції мав відкрити апеляційне провадження і скасувати вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2018 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і Мельничуком Ф.В ., оскільки суд першої інстанції не роз`яснив останньому наслідків укладення цієї угоди.

Прокурор Чорна І.С. вважала, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції зі стадії відкриття провадження.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати йвизнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

У касаційній скарзі ставиться під сумнів правильність рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі щодо ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою, а саме порушується питання про недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 370 КПК і порушення права засудженого на справедливий судовий розгляд.

Із приписів ст. 24 КПК випливає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК (4651-17) , незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом статей 398, 399 КПК суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє передану йому апеляційну скаргу, що надійшла до суду апеляційної інстанції, на її відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і постановляє одне з таких рішень: ухвалу про відкриття апеляційного провадження; ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху; ухвалу про повернення апеляційної скарги або ухвалу про відмову у відкритті провадження.

За кримінальним процесуальним законом всі зазначені судові рішення є різними за підставами, на яких вони ухвалюються, за їхнім змістом, а також правовими наслідками.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 399 КПК, якщо апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, така апеляційна скарга повертається скаржнику.

Якщо ж апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу, то за вимогами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач повинен відмовити у відкритті провадження.

З матеріалів провадження убачається, що апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1, який просив скасувати вирок суду першої інстанції щодо затвердження угоди про визнання винуватості між ним і прокурором, дійшов висновку, що ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі порушує питання про скасування вироку в зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а отже, оскаржує вирок виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК.

Проте, як видно з апеляційної скарги, ОСОБА_1 стверджував про істотні порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зокрема, засуджений зазначав в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не роз`яснив йому наслідків укладення угоди про визнання винуватості (т. 1, а. с. 301-303).

Відповідно до зазначеної норми КПК (4651-17) вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Ураховуючи наведене, висновок апеляційного суду про те, що засудженим ОСОБА_1 оскаржено вирок виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК, є необґрунтованим.

Крім того, як видно з ухвали, апеляційний суд одночасно з рішенням про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою засудженого прийняв передбачене ч. 3 ст. 399 КПК рішення про повернення цієї апеляційної скарги ОСОБА_1, оскільки засуджений подав апеляційну скаргу після закінчення передбаченого законом строку на апеляційне оскарження вироку і не порушує питання про поновлення цього строку. Проте КПК (4651-17) не передбачає можливості одночасного прийняття двох судових рішень на стадії відкриття апеляційного провадження у порядку, визначеному статтями 398, 399 КПК.

Суд вважає, що ухвала апеляційного суду суперечить вимогам статей 370, 394 і 399 КПК, не може визнаватися законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Щодо оскарження ОСОБА_1 вироку Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2018 року, яким затверджено угоду про визнання його винуватості, то це судове рішення не є предметом касаційного розгляду, оскільки воно не переглядалося в апеляційному порядку, а згідно з ч. 3 ст. 424 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди може бути оскаржений у касаційному порядку лише після його перегляду в апеляційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за його скаргою на вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості, - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції зі стадії відкриття провадження.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року про відмову про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2018 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором Солдатовою К.М. і обвинуваченим ОСОБА_1, скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції зі стадії відкриття провадження.