742/3528/18 Про застосування примусових заходів медичного характеру - 17.06.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Денисенка Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1, до якого застосовано примусові заходи медичного характеру, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 березня

2020 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги.

Зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року, клопотання прокурора Прилуцької місцевої прокуратури задоволено та до ОСОБА_1 застосовано примусові заходи медичного характеру з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом у примусовому порядку.

Захисник Денисенко С.В. звернувся з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 на зазначене судове рішення, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року Денисенку С.В. відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали міськрайонного суду та повернуто апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_1,

до якого застосовано примусові заходи медичного характеру.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі захисник Денисенко С.В. ставить вимогу про скасування ухвали Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року і призначення нового апеляційного розгляду у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження захисник вважає незаконною та наголошує, що суд першої інстанції безпідставно не надіслав йому копію ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про отримання копії судового рішення стороною захисту, або про направлення судом копій судового рішення захиснику Денисенку С.В. та ОСОБА_1. як учасникам судового провадження згідно з вимогами ст. 376 КПК. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження,безпідставно застосував норму, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, натомість застосуванню підлягає ч. 3 ст. 395 цього Кодексу.

Позиції учасників судового провадження

У засіданні суду касаційної інстанції захисник Денисенко С.В. підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.

Прокурор, посилаючись на зміст ст. 396 КПК, де визначені вимоги до апеляційної скарги та ст. 399 КПК щодо підстав для її повернення, а також на відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів про вручення чи направлення стороні захисту копії судового рішення, вважав, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог статей 370, 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою, має містити належні і достатні мотиви та підстави для її ухвалення. Ухвала суду надсилається учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 418, 368 - 380 цього Кодексу.

Апеляційна скарга повертається, зокрема, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку

або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення

(ч. 3 ст. 399 КПК ).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу про застосування чи про відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру може бути подана протягом 30 днів з дня її оголошення, якщо ухвалу суду було постановлено зі здійсненням виклику особи, яка її оскаржує.

Разом з тим за ч. 1 ст. 117 КПК строк виконання процесуальних дій може бути поновлений у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Такими поважними причинами може бути необізнаність заінтересованих осіб про мотиви прийнятого суддею рішення відповідно до правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18).

При цьому згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, проте такі повноваження не є необмеженими, в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі "Устименко проти України" (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

Перевірка підстав для поновлення строків оскарження з дотриманням принципу res judicata має врівноважуватися забезпеченням належного доступу до правосуддя, що також є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованих Конституцією

та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9,

ст. 24 КПК). Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. рішення ЄСПЛ у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France), заява №23805/94, п. 36, від 04 грудня 1995 року).

Причини пропуску строку апеляційного оскарження захисник пов`язував із невиконанням судом першої інстанції вимог ч. 7 ст. 376 КПК, де вказано про необхідність направлення копії судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Проте суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника Денисенка С.В. щодо поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року і про повернення апеляційної скарги, не зважив на обставини, зазначені в апеляційній скарзі, та не перевірив належним чином доводів захисника. Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні цього клопотання та про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд зазначив, що причини пропуску строку не є поважними, захисник мав можливість подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, але цим правом не скористався.

Так, у рішенні апеляційного суду зазначено, що про оголошення рішення 18 грудня 2019 року сторонам було повідомлено, проте в судове засідання вони не з`явилися.

Разом з цим поза увагою апеляційного суду залишилося те, що учасникам повідомлено про оголошення рішення 18 грудня 2019 року о 09 годині 00 хвилин, а фактично воно відбулося о 08 годині 00 хвилин цього дня. Матеріали провадження не містять доказів належного повідомлення учасників провадження про те, що судове засідання відбудеться 18 грудня 2019 року о 08 годині 00 хвилин

Як вбачається з матеріалів провадження, апеляційний суд не врахував вимог, встановлених ч. 3 ст. 395 КПК, де визначено, що якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. При цьому, суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на невиконання судом першої інстанції вимог ч. 7 ст. 376 КПК і на відсутність будь-яких відомостей про вручення ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 та його захиснику Денисенку С.В.

Факт отримання особою, яка не є учасником кримінального провадження, - ОСОБА_4 (батьком ОСОБА_1 ) 20 грудня 2020 року копії ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2019 року, не може бути покладений в основу рішення за апеляційною скаргою захисника, як підстава для відмови в поновленні строку апеляційного оскарження захисника Денисенка С.В., який є самостійним учасником судового провадження і наділений правом оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

З огляду на викладене рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не відповідає вимогам ст. 419 КПК, що слід вважати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин касаційна скарга Денисенка С.В. підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам закону.