209/1985/18 Про грубе порушення громадського порядку, скоєне з мотивів явної неповаги до суспільства, виявляючи особливу зухвалість, із заподіянням легких тілесних ушкоджень потерпілій неповнолітній особі - 17.06.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, постановлену у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (нині місто Кам`янське ), жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 10 квітня 2018 року о 15 год 17 хв біля зупинки громадського транспорту "Овочевий", що розташована на бульварі Будівельників у місті Кам`янському, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи особливу зухвалість, у присутності інших людей безпідставно почав чіпати за руку та сідниці, раніше невідому йому, неповнолітню потерпілу ОСОБА_2, на що остання, сприйнявши такі дії за особисту образу її честі та гідності, з метою припинення цих дій, завдала ОСОБА_1 ляпас. Після цього, не маючи наміру припиняти протиправні дії, ОСОБА_1 наніс один удар пляшкою ємністю 5 л, заповненою водою, у чоло та один удар ногою у праву частину тулубу та руку потерпілої, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року вирок місцевого суду змінено. Призначено ОСОБА_1 покарання за частиною 1 статті 296 КК у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, виключено з вироку рішення суду про стягнення із ОСОБА_1 на користь законного представника потерпілої ОСОБА_3 судового збору у розмірі 150 грн. В решті вирок суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор не погоджується із ухвалою апеляційного суду, порушує питання про її скасування та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок м`якості.

В обґрунтування своїх вимог стверджує, що апеляційним судом допущено порушення вимог статей 403, 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), оскільки суд після початку судового розгляду прийняв та розглянув змінену апеляційну скаргу захисника, у якій поміж іншого, висловлювалися доводи щодо пом`якшення призначеного ОСОБА_1 покарання.

Крім того, на переконання скаржника, призначаючи ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд залишив поза увагою посткримінальну поведінку засудженого, який своєї вини не визнав, у скоєному щиро не розкаявся, у судовому засіданні наполягав на закритті кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, чинив психологічний тиск на потерпілу, як стверджувала остання в суді апеляційної інстанції, переслідував її на автомобілі, завдану злочином шкоду відшкодував частково лише перед останнім засіданням в апеляційному суді.

Поміж іншого, не врахував суд апеляційної інстанції позицію потерпілої ОСОБА_2 та її законного представника, які наполягали на призначенні засудженому суворого покарання, а також те, що протиправними діями ОСОБА_1, крім основного об`єкта злочину - громадського порядку, шкоду завдано також додатковому - здоров`ю неповнолітньої потерпілої, яка після вчинюваного стосовно неї злочину, була вимушена звертатися за допомогою до психолога.

А тому покарання призначене апеляційним судом не відповідає вимогам статей 50, 65 КК, а ухвала цього суду вимогам статті 419 КПК.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор просила касаційну скаргу задовольнити частково. Не погодилась з прокурором про порушення судом апеляційної інстанції вимог статтей 403, 405 КПК. Зазначила, що в даному кримінальному провадженні апеляційний суд запропонував узгодити позиції захисника та обвинуваченого в частині вимог, в результаті чого стороною захисту була подана уточнена апеляційна скарга. В частині невідповідності призначеного судом апеляційної інстанції покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого підтримала касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, просила скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року і призначити справу до нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за частиною 1 статті 296 КК, у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до частини 3 статті 403 КПК до початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. При цьому частина друга статті 405 цього Кодексу початок судового розгляду в суді апеляційної інстанції пов`язує з оголошенням суддею-доповідачем змісту оскарженого судового рішення та доводів учасників судового провадження, викладених ними у поданих апеляційних скаргах.

Апеляційний суд всупереч вищенаведеному, розпочавши апеляційний розгляд 13 вересня 2019 року, після доповіді судді-доповідача матеріалів кримінального провадження та дачі пояснень учасниками судового провадження щодо суті заявлених ними вимог, 04 жовтня 2019 року у судовому засіданні приєднав до матеріалів кримінального провадження уточнену апеляційну скаргу захисника Білик І.Л., яка діяла в інтересах ОСОБА_1, та розглянув її по суті.

Разом з тим, таке порушення процесуального закону, допущене судом апеляційної інстанції, не є істотним, враховуючи, що доводи про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання наводилися стороною захисту у первинній апеляційній скарзі, а тому прийняття судом до розгляду уточненої скарги не призвело, всупереч твердженням прокурора, до розширення викладених захисником вимог.

Не є слушними і доводи касаційної скарги в частині м`якості призначеного ОСОБА_1 покарання.

Згідно з вимогами статті 419 КПК в ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема: короткий зміст вимог апеляційної скарги; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався, а також у разі скасування чи зміни судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Апеляційний суд, перевіряючи вирок, у тому числі з підстав невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості, за доводами, викладеними у апеляційній скарзі його захисника, з огляду на приписи статей 50, 65 КК, дійшов висновку про необхідність пом`якшення, призначеного засудженому покарання, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 65 КК суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Проте, як встановлено під час апеляційного розгляду, місцевий суд не в повній мірі врахував, що засуджений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцями роботи та проживання характеризується позитивно, працює, на обліку у лікарів наркологів та психологів не перебуває.

Поміж іншого, апеляційний суд врахував відшкодування засудженим завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 800 грн та часткове відшкодування моральної - 5000 грн. При цьому вину у вчиненому під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав повністю та попросив вибачення у потерпілої.

Згідно з положеннями частини 2 статті 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Враховуючи санкцію частини 1 статті 296 КК, яка передбачає більш м`які види покарання, аніж призначене місцевим судом, характеризуючі дані про особу засудженого, часткове відшкодування ним завданої злочином шкоди, апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання та пом`якшив його до штрафу у максимальному розмірі, передбаченому за вчинений злочин.

З такими висновками апеляційного суду погоджується і колегія суддів та вважає, що ухвала суду відповідає вимогам статті 419 КПК, є законною та містить докладні мотиви прийнятого ним рішення.

Обставини, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, як на безпідставність прийнятого рішення, належним чином враховано та оцінено судом апеляційної інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання.

За таких обставин суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами касаційної скарги прокурора, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,- без задоволення.