385/2219/14-к Про відмову задовольнити заяву про перегляд вироку районного суду за нововиявленими обставинами - 16.06.2020 Прийняття

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено за частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) на 10 років позбавлення волі.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2019 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, враховуючи ухвалу названого суду від 06 листопада 2019 року про виправлення описки, вказану ухвалу місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він не погоджується з вказаними судовими рішеннями та просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції, вважаючи такі рішення неправосудними та постановленими без з`ясування обставин, які мають істотне значення у кримінальному провадженні.

Засуджений вважає, що при розгляді кримінального провадження за пред`явленим обвинуваченням у висновках експертиз не встановлені факти, а є лише припущення. Також зазначає, що судом при розгляді кримінального провадження за пред`явленим обвинуваченням не розглядалася одна із експертиз. Разом з цим, вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій були проігноровані вказані ним у заяві нововиявлені обставини, не взяті роз`яснення у листах.

Засуджений стверджує про те, що судді Широкоряд Р.В. та Іванов Д.Л. в порушення вимог частини 3 статті 76 КПК повторно приймали участь, оскільки суддя, який брав участь в апеляційному суді, не має права брати участь у кримінальному провадженні за нововиявленими обставинами.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Мотиви Суду

Висновки суду першої інстанції мотивовані тим, що експертизи, на які посилався ОСОБА_1 у своїй заяві, а саме № 63 від 03 липня 2014 року, № 610 від 30 липня 2014 року, № 611 від 11 серпня 2014 року, № 516 від 14 липня 2014 року, № 517 від 14 липня 2014 року, № 105 від 20 серпня 2014 року були предметом розгляду судом першої інстанції при постановленні вироку та їм надавалась оцінка з приводу їх належності та допустимості, а тому суд дійшов висновку про те, що обставини про які вказує ОСОБА_1 у своїй заяві, у розумінні положень статті 459 КПК не є новоявленими.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини щодо правової визначеності, суд першої інстанції звертав увагу на те, що повноваження судів вищої ланки на перегляд рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Встановлено, що ОСОБА_1 жодним чином не був обмежений у здійсненні своїх прав та обов`язків під час судового розгляду справи щодо подачі відповідних заяв та клопотань.

Вважалося, що листи-роз`яснення експертних установ не мають характеру нововиявлених та не спростовують висновків суду, оскільки не були відомі суду під час винесення вироку, про які ОСОБА_1 зазначає в своїй заяві.

Апеляційний суд, погоджуючись з такими висновками, відмічав, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на положення частини 1 статі 84 КПК (4651-17) суд апеляційної інстанції вказав, що судом встановлюються факти та обставини не інакше, як на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказах.

Залишаючи без задоволення заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2015 року суд дотримався вимог закону.

Так, згідно з частиною 2 статті 459 КПК нововиявленими обставинами визнається, зокрема, штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, а також інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути.

Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини та вказувалося судом першої інстанції, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у частині 2 статті 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Зі змісту заяви, що є аналогічною касаційній скарзі, засудженого ОСОБА_1 убачається, що в якості нововиявленої обставини він посилається на те, що слідчим Байдюк О.М. під час досудового розслідування було вилучено речовий доказ, а саме серветку з кров`ю, яка належала невстановленій особі чоловічої статі. Протоколом огляду місця події домоволодіння АДРЕСА_1 вилучено серветку зі слідами бурого кольору схожими на кров. Слідчий Байдюк О. М . відправив цю серветку на експертизу разом з іншими речовими доказами, які було вилучено, а, дочекавшись результатів експертизи 22 серпня 2014 року, вилучив як речовий доказ.

Вказував, що дана експертиза є доказом того, що кров належить людині, яка нанесла травми потерпілій ОСОБА_5, а оскільки Гайворонським районним судом взагалі не розглядалася експертиза №612 від 11 серпня 2014 року, це є нововиявленою обставиною, доказом його невинуватості, а отже підставою перегляду вироку Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2015 року, на підставі якого його засуджено за частиною 3 статті 15 частиною 1 статті 115 ККна 10 років позбавлення волі.

У доповненні до поданої заяви засуджений зазначав, що висновок експерта № 612 від 11 серпня 2014 року наявний у справі та був зазначений у обвинувальному акті. Експертизи № 105 від 20 серпня 2014 року, №63 від 02 липня 2014 року, № 516, № 517 підтверджують його вину, однак експертизи від 30 вересня 2016 року та 05 грудня 2016 року вже зазначають про невстановлений факт. Відповідно до норм частини 3 статті 373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також у судовому засіданні засуджений подав у письмовому вигляді доповнення до його заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, а саме просив долучити до матеріалів заяви листи-роз`яснення експертних установ, які повністю доводять факт неправомірності ухваленого вироку та вказують на те, що було створено штучні докази.

Перевіривши вказані доводи, надавши їм оцінку, суд дійшов правильного висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.

Колегія суддів зазначає, що згідно з процедурою перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна з визначених у частині 2 статті 459 КПК обставин, що на час подання відповідної заяви підтверджена належними засобами доказування.

З огляду на те, що за завідомо неправдивий висновок експерта у статті 384 КК передбачено кримінальну відповідальність, тому належним засобом доказування існування викладених у заяві засудженого обставин слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.

Проте належного підтвердження доводів у частині підроблення висновків експертиз та дій слідчого засуджений суду не надав. Результатів здійснення кримінальних проваджень за вказаними фактами матеріали справи не містять.

Долучені засудженим листи-роз`яснення дублюють висновки експертів, а також в них зазначено вимоги закону, за якими таким висновкам надається оцінка разом з іншими матеріалами кримінального провадження. В них невстановлено факту завідомої неправдивості цих доказів.

З огляду на це, розглянувши заяву ОСОБА_1, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що одне лише посилання, без підтвердження належними доказами, на підроблення висновку експерта не може бути підставою для скасування вироку за нововиявленими обставинами, оскільки не є достатнім для сумнівів у законності остаточного й обов`язкового до виконання судового рішення, а тому на підставі статті 467 КПК залишив заяву засудженого без задоволення.

Вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду ухвали місцевого суду надав їм належну оцінку та обґрунтовано відмовив у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту. Ухвала апеляційного суду достатньо вмотивована та відповідає вимогам статті 419 КПК.

Безпідставними є й доводи про незаконність складу суду відповідно до вимог частини 3 статті 76 КПК. Передбачені у статті 76 КПК обставини, які б виключали повторну участь суддів апеляційного суду у кримінальному провадженні з перегляду судових рішень щодо ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами, відсутні.

Порушень вимог закону, які були б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, Суд

Ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.