551/1007/16-к Про придбання у невстановлений час та у невстановленої особи без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї та бойових припасів та незаконне їх зберігання за місцем свого проживання, а також вирощування конопель з метою виготовлення з них особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, для власного вживання, та зберігання за місцем проживання наркотичних засобів без мети їх збуту - 16.06.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Оніпко Тамари Євгенівни на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 18 січня 2017 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року стосовно

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 18 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених:

- ч. 1 ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- ч. 3 ст. 309 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років;

- ч. 2 ст. ст. 310 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, 15 вересня 2016 року під час проведення обшуку в домогосподарстві на АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, працівниками поліції було виявлено та вилучено з присадибної земельної ділянки 3 142 рослини коноплі. Вказані рослини конопель ОСОБА_1 особисто посіяв у березні 2016 року на власній земельній ділянці, вирощував їх з метою виготовлення з них особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, для власного вживання.

Крім цього, під час обшуку в домогосподарстві ОСОБА_1 за вказаною вище адресою працівниками поліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою 6 734,373 г, який був розфасований у банки, поліетиленові та паперові пакети.

Також, під час проведення обшуку в домогосподарстві ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено: предмет з пристроєм для безшумної стрільби, який є вогнепальною зброєю - переробленою вогнепальною зброєю зі стартового пістолета " ZORAKI", модель 914-S, серійний номер "НОМЕР_1", калібру 9 мм, пристрій, який є переробленою вогнепальною зброєю, виготовленою з сигнального пістолета "Leu.P" системи Ф Вальтера, серійний номер "НОМЕР_2", зразка 1934 року, калібру 26,65 мм, придатний для проведення пострілів мисливськими патронами 12-го калібру; тринадцять патронів, які є нестандартними бойовими припасами, калібру 9 мм, та придатні для стрільби.

Вказану вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_1 придбав у невстановлений час та у невстановленої особи без передбаченого законом дозволу і незаконно зберігав за місцем свого проживання.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Оніпко Т.Є., не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_1 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, кримінальне провадження - закрити. Свої вимоги захисник мотивує тим, що:

- висновки суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, протоколи обшуку складені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідча дія проводилась з порушенням вимог КПК (4651-17) ;

- слідчий перевів вагу дозрілого насіння, яке не є наркотичним засобом, на сухий залишок, незаконно інкримінувавши ОСОБА_1 цю вагу як наркотичний засіб;

- в порушення вимог ст. 290 КПК України матеріали провадження ОСОБА_1 не відкривались, що є порушенням права на захист;

- ОСОБА_1 був позбавлений права надати пояснення по суті, що є порушенням права на захист;

- суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, не спростував викладених в ній доводів, вибірково дослідив докази та не надав їм належної правової оцінки, безпідставно послався на доводи апеляційної скарги захисника Петренка В.П., яка була повернута, що призвело до постановлення рішення, яке не відповідає вимогам статті 419 КПК України.

Крім того, захисник посилається на необґрунтоване повернення її апеляційної скарги.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор заперечив проти касаційної скарги захисника, просила залишити без зміни постановлені стосовно ОСОБА_1 судові рішення.

Мотиви Суду

Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

У поданій касаційній скарзі сторона захисту порушує питання щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та безпідставного засудження ОСОБА_1 за вчинення інкримінованих злочинів.

Проте зазначені доводи захисника Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального процесуального закону.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у зазначеній статті, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Оцінка доказів має здійснитись судом за критеріями належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даними нормами кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.

Той факт, що ОСОБА_1 умисно незаконно вирощував рослини конопель у кількості більше п`ятдесяти рослин, придбав і зберігав вогнепальну зброю та наркотичні засоби без мети збуту, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними, що містяться у протоколі обшуку, висновках експертів.

Порушень процесуального порядку збирання вказаних доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість.

Судовий розгляд проведено з дотриманням вимог статті 337 КПК України та діям ОСОБА_1 дано правильну юридичну оцінку.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також дані про особу винного, зокрема те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина, тобто суд дотримався вимог статей 50, 65- 67, 70 КК України.

Крім того, доводи ОСОБА_1, аналогічні наведеним захисником у касаційній скарзі, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора на вирок суду першої інстанції, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Що стосується наведених у касаційній скарзі тверджень захисника Оніпко Т.Є. про істотне порушення вимог КПК України (4651-17) , то Суд дійшов таких висновків.

Частинами 1, 2 статті 234 КПК України визначено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду.

Судами достовірно встановлено, що обшук у домогосподарстві ОСОБА_1 було проведено 15 вересня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12 вересня 2016 року в межах кримінального провадження № № 12016170000000439, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2016 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 310 КК України.

В результаті обшуку було виявлено та вилучено насіння конопель, насадження рослини коноплі, вогнепальну зброю та боєприпаси.

Протокол про результати обшуку, як і сама слідча дія відповідають вимогам ст. 234 КПК України, від ОСОБА_1 жодних зауважень під час його проведення не надходило.

Крім того, сторона захисту доводів щодо незгоди з вилученням зброї та рослинних насаджень коноплі в касаційній скарзі не заявляє.

Не знайшли свого підтвердження й доводи сторони захисту щодо порушення вимог ст. 290 КПК України та невідкриття ОСОБА_1 матеріалів кримінального провадження.

Під час судового розгляду, зокрема, при дослідженні доказів, сторона захисту заяв про невідкриття матеріалів не подавала, брала активну участь у дослідженні наданих стороною обвинувачення доказів по суті.

З наявного у матеріалах кримінального провадження протоколу вбачається, що 28 вересня 2016 року сторона захисту (захисник Петренко В.П. і підозрюваний на той час ОСОБА_1 ) отримала доступ до матеріалів досудового розслідування, автентичність підписів у цьому протоколі сторона захисту під сумнів не ставить.

Крім того, суд апеляційної інстанції додатково допитав свідка ОСОБА_4 та проаналізував отримані зі слідчого ізолятора документи, й дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці докази категорично не спростовують позиції сторони обвинувачення про належне виконання вимог ст. 290 КПК України.

Є неспроможними доводи захисника про допущені, на її погляд, порушення при призначенні експертизи, якою визначено кількість наркотичного засобу, оскільки експертиза призначена та проведена компетентними особами, з дотриманням вимог КПК (4651-17) , підстав поставити під сумнів її висновки Суд не знаходить.

Також спростовуються матеріалами кримінального провадження доводи сторони захисту про порушення права на захист, оскільки суд неодноразово пропонував ОСОБА_1 надати показання по суті пред`явленого обвинувачення, однак обвинувачений скористався своїм правом такі показання не давати, що не суперечить вимогам КПК (4651-17) .

Суд погоджується з доводами сторони захисту про безпідставність посилання судом апеляційної інстанції на зміст апеляційної скарги захисника Петренка В.П., яка, до того ж, не була прийнята до провадження, проте вони в цілому не спростовують висновків про обґрунтованість засудження ОСОБА_1 .

Захисник Оніпко Т.Є. у своїй касаційній скарзі не заявила самостійних вимог щодо ухвали суду апеляційної інстанції про повернення її апеляційної скарги, тому доводи в цій частині не є предметом касаційного перегляду.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Оніпко Тамари Євгенівни залишити без задоволення, а вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 18 січня 2017 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.