191/4313/17 Про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть одного потерпілого та заподіяло тілесних ушкоджень середньої тяжкості іншому потерпілому - 09.06.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" Зінченка О. В на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини

За вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2019 року, залишеним без зміни ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі п. "є" ч. 1 ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" засудженого звільнено від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ПАТ "Страхова компанія "Уніка" задоволено частково: стягнуто на її користь 19 200 грн на відшкодування моральної шкоди, у частині стягнення матеріальної шкоди відмовлено. Також повністю задоволено її цивільний позов до ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур": стягнуто 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_3 до ПАТ "Страхова компанія "Уніка" та ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" задоволено повністю: стягнуто на її користь 19 200 грн та 250 000 грн відповідно на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ПАТ "Страхова компанія "Уніка" задоволено частково: стягнуто на її користь 3024 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 151,20 грн - моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також частково задоволено її цивільний позов до ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур": стягнуто 25 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 2000 грн витрат на правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" задоволено частково: стягнуто на його користь 3000 грн на відшкодування моральної шкоди, у частині стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ПАТ "Страхова компанія "Уніка" відмовлено.

Вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат у цьому кримінальному провадженні.

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні за обставин, детально викладених у вироку, порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть одного потерпілого та заподіяло тілесних ушкоджень середньої тяжкості іншому потерпілому.

Як установив суд, 07 липня 2017 року близько 14:00 ОСОБА_1, керуючи технічно справним автобусом "Рута 41" (номерний знак НОМЕР_1 ), власником якого є ОСОБА_6, а співвласником - ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур", рухаючись по правій смузі автодороги Харків-Сімферополь у Синельниківському районі Дніпропетровської області, перевозячи 9 пасажирів, грубо порушивши вимоги п. 1.3, п. 1.5, п.п. "б" п. 2.3, п. 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР (1306-2001-п) ), змінив напрямок руху вліво, частково виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з належним ОСОБА_5 автопотягом у складі сідлового тягача "DAF 95 FT430" (номерний знак НОМЕР_2 ) з бортовим напівпричепом під керуванням водія ОСОБА_7 . Унаслідок допущених ОСОБА_1 порушень ПДР (1306-2001-п) пасажирка автобуса ОСОБА_8 померла, а пасажирці автобуса ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційній скарзі представник ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" Зінченко О . В., посилаючись на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про зміну судових рішень у частині вирішення цивільних позовів потерпілих до ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" провідшкодування моральної шкоди, просить у задоволенні цих позовних вимог відмовити. На думку скаржника, розмір стягнутих із ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" коштів у рахунок відшкодування потерпілим моральної шкоди не підтверджено належними доказами, а висновки судів нижчих інстанцій про протилежне є необґрунтованими. Крім того, скаржник вважає безпідставним висновок апеляційного суду про те, що вказані стягнення не становлять надмірного тягаря для підприємства. Вважає, що судові рішення не відповідають вимогам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ).

Від потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких вони просять залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу представника ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" Зінченка О. В без задоволення.

Учасникам кримінального провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції представник Зінченко О. В . підтримав касаційну скаргу, а прокурор та представник потерпілої ОСОБА_2 - Меркулова Т. П. заперечили обґрунтованість касаційних вимог.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину проти безпеки руху, правильність юридичної оцінки діяння за ч. 2 ст. 286 КК, а також справедливість призначеного засудженому покарання та застосування до нього Закону України "Про амністію у 2016 році" (1810-19) у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи представника цивільного відповідача про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при вирішенні цивільних позовів потерпілих у частині стягнення моральної шкоди з ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За змістом ст. 23 ЦК під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як убачається з матеріалів провадження, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є відповідно матір`ю та дочкою загиблої ОСОБА_8, потерпіла ОСОБА_4 є особою, якій злочином було завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_5 є підприємцем та власником транспортного засобу, з яким засуджений допустив зіткнення. Вирішуючи питання щодо розміру стягнення моральної шкоди на їх користь, суд належним чином урахував характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, а також вимоги розумності та справедливості. А тому доводи представника цивільного відповідачау частині непідтвердження матеріалами провадження розміру відшкодування моральної шкоди є неприйнятними.

Приймаючи рішення про стягнення із ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" на користь потерпілих моральної шкоди, суд повною мірою дотримався вимог статей 23, 1167, 1168 ЦК, статей 127- 129 КПК.

За своїм змістом вказані доводи аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі, визнані судом апеляційної інстанції безпідставними із наведенням належного обґрунтування на їх спростування.

Твердження у касаційній скарзі щодо безпідставності висновку апеляційного суду про те, що вказані стягнення не становлять надмірного тягаря для підприємства, є неприйнятними, адже не впливають на правильність прийнятого рішення про стягнення з ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" на користь потерпілих моральної шкоди.

З урахуванням наведеного підстави для задоволення касаційної скарги представника ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" Зінченка О. В. відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника ТОВ "Автотранспортне підприємство "Совтур" Зінченка О . В . - без задоволення.