761/35880/16-к Про визнання особи невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, та виправдання у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу інкримінованого правопорушення - 03.06.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100010493, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Велика Офірна Фастівського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 ),

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці придбав без передбаченого законом дозволу бойові припаси: 12 гвинтівочних патронів до військової нарізної вогнепальної зброї зразка 1985 року, калібру 7,62х54R, з бронебійно-запалювальними кулями "Б-32" та один гвинтівочний патрон зразка 1930 року, калібру 7,62х54R, з трасуючою кулею зі свинцевим осердям "Т-30", які став зберігати за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу. Ці патрони були у нього виявлені та вилученні 08 серпня 2016 року близько 07:30 год працівниками поліції.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу інкримінованого правопорушення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

На думку прокурора, апеляційний суд в порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України безпідставно та без належних обґрунтувань відмовив прокурору в допиті свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 й лише частково дослідив докази, якими, на думку прокурора, підтверджується винуватість ОСОБА_1 та які судом першої інстанції оцінені однобічно й упереджено. Вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого кримінального правопорушення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні не підтримав подану касаційну скаргу, просив її відхилити. Вбачає оскаржувані рішення законними, а подану касаційну скаргу - необґрунтованою.

У письмовому запереченні виправданий ОСОБА_1 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України вбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, наводяться докази, що спростовують її доводи.

Колегія суддів убачає, що доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме щодо невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам статей 370, 419 КПК України, є безпідставними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 404, ч. 2 ст. 421 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасований лише у разі, якщо апеляційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник, а також на підставі апеляційної скарги обвинуваченого, його захисника з мотивів і підстав виправдання.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок місцевого суду, належним чином перевірив доводи про невідповідність викладених у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, й обґрунтовано залишив без задоволення подану апеляційну скаргу, мотивувавши належним чином своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційна скарга не може бути задоволена.

Зокрема, судом апеляційної інстанції були перевірені доводи прокурора щодо порушення принципу змагальності, безпосередності дослідження доказів та забезпечення неупередженого судового розгляду. Також судом було частково досліджено докази, про що просив прокурор в апеляційній скарзі. Проте, не встановивши підстав для скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_1 та постановлення нового обвинувального вироку, про що просив прокурор, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року без зміни, зазначивши в ухвалі мотиви, з яких апеляційну скаргу прокурора визнав необґрунтованою

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 419 КПК України, тому доводи касаційної скарги прокурора в цій частині є безпідставними.

Також колегія суддів не погоджується з доводами касаційної скарги прокурора щодо відмови апеляційним судом у повторному дослідженні окремих доказів, що, на думку прокурора, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, ч. 3 ст. 404 КПК України визначено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Тобто обов`язковою умовою для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, є неповнота їх дослідження або наявність певних порушень при їх дослідженні. При цьому незгода з оцінкою певних конкретних доказів не є підставою для їх повторного дослідження.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що прокурором в апеляційній скарзі ставилося питання про повторне дослідження окремих доказів, зокрема показань обвинуваченого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та експерта ОСОБА_5 .Однак, при прослуховуванні звукозапису судового засідання суду апеляційної інстанції від 04 грудня 2019 року встановлено, що прокурор просив надати іншу оцінку показанням указаних свідків, оскільки зміст їх показань ніким не оспорювався.

Колегія суддів апеляційного суду, порадившись на місці, відмовила в повторному допиті свідків, показання яких були дослідженні судом першої інстанції, та вирішила повторно допитати обвинуваченого ОСОБА_1 й експерт ОСОБА_5, що було зроблено, а також дослідила матеріали справи, які характеризують особу обвинуваченого.

На думку колегії суддів, при здійсненні апеляційної процедури не було допущено істотних порушень вимог ст. 404 КПК України, які б указували на необхідність скасування оскаржуваного рішення, та дотримано загальні засади кримінального провадження, визначені ст. 7 цього Кодексу.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду з мотивів, наведених у змісті касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.