Постанова

Іменем України

23 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 522/20634/19

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/813/3/20

Провадження № 51 - 323 км 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Слинька С.С., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Замкового І.А.,

прокурора Браїла І.Г.,

розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 522/20634/19 за касаційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Козлова О.О. на ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 січня 2020 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року в межах здійснення судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012170020000076, обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Визначено строк дії запобіжного заходу з 10 грудня 2019 року по 07 лютого 2020 року включно.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами захисників Семенова В.І., Козлова О.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на зазначену ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Козлов О.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 03 січня 2020 року та призначити новий розгляд його апеляційної скарги на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року в Одеському апеляційному суді. Вважає, що апеляційний суд помилково не врахував рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року у справі № 3-208/2018 (2402/18) та дійшов необґрунтованого висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 5 КК України не підлягає перегляду в апеляційному порядку. Вважає, що ухвала суду першої інстанції про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, обмеживши його право на апеляційний перегляд судового рішення.

Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17) .

Згідно з ст. 5 ч. 1 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Частиною 2 статті 152 Конституції України закріплено принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, закони, інші правові акти мають юридичну силу і підлягають застосуванню до визнання їх неконституційності рішенням Конституційного Суду України, яке набирає законної сили з дня його ухвалення, є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 у справі № 3-208/2018 (2402/18) положення ст. 392 ч. 2 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті,визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (неконституційним).

Мотивами для такого рішення зазначено зокрема необхідність надання особі права на апеляційний перегляд судового рішення про продовження строку тримання під вартою під час судового провадження як прояву гарантії виконання державою міжнародних зобов`язань зі створення умов із забезпечення кожному підозрюваному, обвинуваченому (підсудному) дієвого юридичного засобу захисту його конституційних прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів, потрібною гарантією відновлення порушених прав, свобод і інтересів людини, додатковим механізмом усунення помилок, допущених судом першої інстанції під час розгляду кримінальних справ до ухвалення рішення по суті.

Наведене узгоджується з частиною четвертою статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним. Крім того, можливість апеляційного оскарження та перегляду апеляційним судом рішення про тримання під вартою, ухваленого судом першої інстанції, має на меті, насамперед, уникнення свавільного позбавлення свободи.

Також Конституційний Суд України зазначив, що положення статей 3, 21, 29 Конституції України у системному зв`язку з частиною першою її статті 55 зобов`язують орган законодавчої влади при здійсненні регулювання обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність у кримінальному судочинстві гарантувати такій особі право на судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку будь-яких форм та способів обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, з обов`язковим збереженням справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, дотриманням вимог процесуальної дієвості, ефективності, швидкості процесу тощо.

За таких обставин висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Козлова О.О. на ухвалу суду першої інстанції про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, передбачених ст. 399 ч. 4 КПК України, є помилковим.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга - задоволенню.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК (4651-17) України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Козлова О.О. задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 січня 2020 рокускасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

' 'p'