520/8041/14-к Про умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, скоєне у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків - 23.04.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Гулькевича Д. О. на вирок Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 5 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160480001737, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 9 по 12 травня 2014 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно з вироком суду 9 травня 2014 року приблизно о 23:00, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля будинку № 74 по вул. Ромашкова у м. Одеса, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, який переріс в бійку, завдав удару ножем ОСОБА_2 в область нижньої частини спини, чим заподіяв останньому тяжких тілесних ушкоджень.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника Гулькевича Д. О., а вирок суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що суд задовольнивши клопотання прокурора про залучення матеріалів кримінального провадження до обвинувального акту, порушив принцип змагальності, оскільки до початку судового розгляду мав у наявності та був ознайомлений з усіма матеріалами на підтвердження винуватості засудженого, на підставі яких в подальшому постановив обвинувальний вирок. Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення уваги не звернув, а тому ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 121 КК у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи захисника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, на думку колегії суддів, є безпідставними виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до положень ст. 347 КПК, після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта.

Після оголошення обвинувачення головуючий, роз`яснює обвинуваченому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання (ст. 348 КПК).

Згідно з ч. 2 ст. 349 КПК обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Як убачається з ухвали Київського районного суду м. Одеси від 9 липня 2014 року, суд у підготовчому судовому засіданні призначив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 до судового розгляду на 18 липня 2014 року.

В першому судовому засіданні 18 липня 2014 року прокурором було оголошено короткий виклад обвинувального акта та на запитання головуючого засуджений ОСОБА_1 пояснив, що обвинувачення йому зрозуміле, винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнає частково в частині завдання потерпілому тілесних ушкоджень й погодився давати показання.

В подальшому, прокурором було заявлено клопотання про долучення до обвинувального акта матеріалів досудового розслідування, яке було судом задоволено, про що не заперечували учасники судового провадження.

Таким чином, вищевказане клопотання було задоволено судом вже на стадії судового розгляду, а тому доводи сторони захисту про те, що суд до початку судового розгляду мав у наявності та був ознайомлений з усіма матеріалами кримінального провадження, чим порушив принцип змагальності, є необґрунтованими.

Перевіривши вирок в апеляційному порядку, суд дав належну оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі захисника, які є аналогічними доводам, викладеним в його касаційній скарзі, та, навівши належні й достатні мотиви спростування, правильно визнав їх необґрунтованими.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, доводиться показаннями потерпілого, свідків та самого засудженого, які були допитані судом безпосередньо під час судового розгляду кримінального провадження, а тому доводи сторони захисту про те, що суд в порушення вимог КПК (4651-17) послався на показання зазначених осіб, які були надані ними під час досудового розслідування, є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд належним чином умотивував свої висновки, з якими вона погоджується. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів не встановила, а тому вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

Вирок Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 5 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Гулькевича Д. О. - без задоволення.