486/199/18 Про відкрите заволодіння грошовими коштами із каси магазина, скоєне у стані алкогольного сп'яніння - 22.04.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Сорочана В.О. на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 січня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150120000048, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз - за вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 2 лютого 2017 року за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуте покарання за вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 2 лютого 2017 року й остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк тримання під вартою, а також час затримання в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) з 17 по 19 січня 2018 року.

Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 21 листопада 2019 року залишив вирок щодо ОСОБА_1 без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 січня 2018 року близько 20:40, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на АДРЕСА_2, де здійснював торгівлю ФОП ОСОБА_2, та, помітивши, що продавець ОСОБА_3 поклала гроші до шухляди за торговельним прилавком, маючи умисел, спрямований на заволодіння ними, підійшов до прилавка, перехилився через його стільницю та, відчинивши шухляду, почав забирати гроші. ОСОБА_3 помітила незаконні дії ОСОБА_1, однак він, ігноруючи її зауваження, усвідомлюючи, що його дії помічені, відкрито повторно заволодів 2000 грн, а потім, не реагуючи на вимоги продавця зупинитися, пішов із магазину з грішми, якими надалі розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 2000 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Сорочан В.О. просить постановлені щодо

ОСОБА_1 вирок та ухвалу скасувати, а кримінальне провадження закрити. Суть доводів захисника зводиться до того, що місцевий суд не дав належної оцінки зібраним доказам і за відсутності достатніх фактичних даних для доведення винуватості засудженого незаконно постановив обвинувальний вирок, обґрунтувавши обвинувачення недопустимими та неналежними доказами, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які жодним чином не доводять винуватості ОСОБА_1 та є показаннями з чужих слів. За твердженням захисника, суд безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 не вчиняв інкримінованого йому злочину. Звертає увагу захисник і на те, що під час судового розгляду суд відмовився розглядати клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей та документів з метою підтвердження дачі свідком ОСОБА_6 неправдивих показань, а інші клопотання необґрунтовано відхилив. Крім того, незважаючи на задоволення судом клопотання про тимчасовий доступ до протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 в приміщенні магазину, зазначений документ не був наданий суду.

Вважає, що апеляційний суд формально розглянув справу, не звернув уваги на допущені порушення, не усунув їх і безпідставно залишив вирок без змін.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Сорочан В.О. підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника та просила залишити судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. З будь-яких інших підстав суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення.

У поданій касаційній скарзі захисник, серед іншого, фактично посилається на неповноту судового розгляду, не погоджується з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, тоді як їх перевірку на підставі ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.

Разом із тим у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які детально пояснили суду обставини вчинення злочину ОСОБА_1 ; фактичних даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 16 січня 2018 року з фототаблицею до нього та протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 січня 2018 року, зміст яких докладно відображено у вироку.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 16 січня

2018 року близько 21:20 йому зателефонувала продавець ОСОБА_3

і сказала швидко приїхати в магазин, оскільки в ньому розгром і "тут ОСОБА_1 ", він одразу зрозумів, що це ОСОБА_1, оскільки тільки він міг взяти в магазині товар і не розрахуватися. Поки біг до магазину, викликав поліцію. В магазині побачив перекинуту вітрину, кавоварну машину та товар, а ОСОБА_3 повідомила, що це зробив ОСОБА_1, коли тягнувся взяти гроші, а забравши їх, пішов із магазину. Після того як у магазин прийшла поліція, ОСОБА_3 повідомила їм про те, що ОСОБА_1 зайшов у магазин тоді коли вона рахувала гроші, які поклала до верхньої шухляди без автоматичного замка, а коли він зробив замовлення і вона пішла до вітрини з ковбасою, ОСОБА_1 потягнувся до верхньої шухляди каси. Ці гроші були для розрахунків із постачальниками. Крім того, потерпілий пояснив, що ОСОБА_1, якого після затримання звільнили, до часу взяття його під варту приходив до них і казав, що відшкодує шкоду, якщо вони заберуть заяву в поліції, погрожував йому, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 . Також повідомив, що ОСОБА_3 скаржилася, що ОСОБА_1 приходив до неї додому, а потім її перестріли незнайомі люди і сказали, що вона повинна сказали, що гроші знайшла.

Такі показання потерпілого підтвердили і свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Крім того, свідок ОСОБА_6 в суді пояснив, що ввечері 16 січня 2018 року автомобілем їхав із м. Одеси до м. Первомайська. У м. Южноукраїнську зайшов на поріг магазину, що на вул. Дружби народів, і через вузький коридор побачив погром у магазині, в цей час звідти вибіг великий чоловік і жінка кричала, щоб ОСОБА_1 віддав 2000 грн. Приблизно через місяць свідок знов зайшов до цього ж магазину і в розмові з господарем магазину дізнався, що було викрадено гроші.

Суд перевірив доводи сторони захисту про те, що показання потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є недопустимими доказами, і визнав їх безпідставними, оскільки вони не були підтверджені. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Разом із тим не залишилися без оцінки суду й твердження свідка ОСОБА_3 про невинуватість ОСОБА_1 та самого засудженого про його непричетність до інкримінованого злочину. Навпаки, таку версію суд перевірив у ході слідства і переконливо спростував у постановленому рішенні, навівши відповідні аргументи.

Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, місцевий суд обґрунтовано вирішив, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_1 .

Упродовж розгляду справи зазначений суд, з`ясувавши передбачені

ст. 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна. Усупереч твердженням захисника у касаційній скарзі фактичні дані, які покладено в основу вироку та на яких ґрунтується обвинувачення засудженого, було отримано в порядку, визначеному КПК (4651-17) , вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення, тому на підставі ст. 84 КПК є доказами у кримінальному провадженні. Переконливих аргументів, які би свідчили про протилежне та про істотне порушення судом положень ст. 94 цього Кодексу, захисником не наведено.

Неспроможними є і доводи захисника Сорочан В.О. щодо істотного порушення норм процесуального права, зокрема, що під час судового розгляду суд відмовив розглядати клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей та документів з метою підтвердження дачі свідком ОСОБА_6 неправдивих показань, а інші клопотання необґрунтовано відхилив.

Суд дотримався положень статей 10, 22 КПК, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто відповідно до вимог КПК (4651-17) .

Суд дослідив усі надані сторонами провадження докази і наявності будь-яких перешкод у поданні сторонами доказів не встановив, а тому доводи захисника про безпідставне відхилення та відмову судом у задоволенні клопотань позбавлені підстав.

Що стосується посилань захисника на те, що суду не було надано протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 в приміщенні магазину, то слід зазначити таке. Южноукраїнський міський суд Миколаївської області ухвалою від 14 червня 2018 року задовольнив клопотання захисника Сорочана В.О. про витребування доказів і ухвалив витребувати з матеріалів кримінального провадження № 12018150120000048 від 17 січня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2

ст. 186 КК, що перебувають в Южноукраїнському відділі Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3, якщо такий відбувався, відеозапис вказаної слідчої дії з метою долучення їх до матеріалів кримінального провадження. Зі змісту листа Первомайської місцевої прокуратури вбачається, що під час судового розгляду цього кримінального провадження прокурором надано всі докази, які зібрано в ході досудового розслідування, і в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_3 (т. 1, а.к.п. 182, 232).

Відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження діяння ОСОБА_1 суд правильно кваліфікував за ч. 2 ст. 186 КК.

Призначене ОСОБА_1 покарання обрано згідно з вимогами статей 50, 65 КК,

і, на переконання колегії суддів, воно є необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК.

Крім того, аналогічні за змістом доводи, викладені у касаційній скарзі сторони захисту, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Цей суд зазначені доводи, наведені в апеляційній скарзі засудженого та його захисника, належним чином розглянув і, визнавши їх неприйнятними, відмовив у задоволенні заявлених вимог, навівши обґрунтування прийнятого рішення. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції не суперечить положенням статей 370, 419 КПК.

Істотних порушень норм права, які могли бути безумовними підставами для скасування оскаржуваних судових рішень і закриття кримінального провадження, під час розгляду справи в суді касаційної інстанції не встановлено. Тому касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 січня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Сорочана В.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.