640/6985/18 Про оскарження ухвали суду про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на об'єкти інтелектуальної власності - 15.04.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Київстар" - адвоката Горбатюк У.С. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, якою повернуто її апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2019 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 червня 2019 року задоволено клопотання заступниці начальника відділу СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018220000000324 від 29 березня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Указаною ухвалою накладено арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет під час використання веб-ресурсу "legalizer.info/forums/KVAZIMIXER" з ІР-адресою: НОМЕР_1 (США), шляхом зобов`язання інтернет-провайдерів, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про телекомунікації" включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій і перелік яких міститься на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, закрити до нього доступ на всіх рівнях, а саме: інформаційному, логічному та апаратному, використовуючи свої технічні можливості, та за власні кошти.

Оскаржуваною ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ "Київстар" на зазначену ухвалу слідчого судді повернуто особі, яка її подала, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки ПрАТ "Київстар" не наділено правом на звернення з такою апеляційною скаргою.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ПрАТ "Київстар" - адвокат Горбатюк У.С. просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 11 вересня 2019 року та призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що апеляційний суд, позбавивши її можливості надати відповідні підтвердження доводів по суті апеляційної скарги, не здійснивши системного аналізу вимог кримінального процесуального закону, які регламентують права осіб на апеляційне оскарження, у тому числі тих, чиїх прав та обов`язків стосується оскаржуване рішення, передчасно, на стадії відкриття провадження зробив висновок про те, що ПрАТ "Київстар" не має права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Вважає, що ухвала слідчого судді про накладення арешту є необґрунтованою, немотивованою та передчасною. При цьому її постановлення безпосередньо впливає на права юридичної особи, а саме ПрАТ "Київстар" у частині вільного здійснення господарської діяльності. Крім того, обґрунтовуючи право апеляційного оскарження, посилається на те, що слідчий суддя діяв поза межами повноважень, унаслідок чого, постановив ухвалу, не передбачену КПК України (4651-17) .

Позиції учасників судового провадження

Представник ПрАТ "Київстар" - адвокат Горбатюк У.С. підтримала доводи, викладені у її касаційній скарзі, та просила задовольнити скаргу.

Прокурор Чабанюк Т.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення касаційної скарги та просила залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, зазначені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 (v019p710-11) , реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

За приписами ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка в силу положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").

Поняття "забезпечення права" за своїм змістом є більш широким, ніж поняття "право", яке використовується у главі 31 КПК (4651-17) України (провадження в суді апеляційної інстанції), бо передбачає, крім самого "права", ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на апеляційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.

Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Частина 3 статті 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з цієї підстави має бути належним чином обґрунтованим, у ньому повинні бути зазначені мотиви, чому особа, яка подала апеляційну скаргу, не входить до кола тих осіб, які мають право на апеляційне оскарження судового рішення у конкретному кримінальному провадженні, в розумінні ч. 1 ст. 393 КПК України.

Однак суд апеляційної інстанції у повній мірі вказаних вимог не дотримався.

Так, із матеріалів провадження убачається, що за ухвалою слідчого судді накладено арешт шляхом зобов`язання інтернет-провайдерів, що здійснюють діяльність на території України, які відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про телекомунікації" включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій і перелік яких міститься на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, закрити доступ до веб-ресурсу на всіх його рівнях, а саме: інформаційному, логічному та апаратному, використовуючи свої технічні можливості, та за власні кошти.

Згідно з Реєстром операторів, провайдерів телекомунікацій ПрАТ "Київстар" є оператором телекомунікацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Отже, ухвалою слідчого судді про накладення арешту зобов`язано, зокрема і ПрАТ "Київстар", вчинити дії, спрямовані на закриття доступу до веб-ресурсу, використовуючи свої технічні можливості, та за власні кошти.

Крім того, представник ПрАТ "Київстар" зазначає, що вказана ухвала слідчого судді в частині закриття доступу до веб-ресурсу прямо стосується майна оператора телекомунікацій ПрАТ "Київстар", оскільки фактично обмежує використання своєї власності, а саме експлуатації телекомунікаційних мереж, а відсутність законодавчого регулювання алгоритму блокування веб-ресурсу призводить до порушення нормальної роботи оператора та прав абонентів, що прямовпливає на господарську діяльність цього товариства.

Однак суд апеляційної інстанції детально не перевірив та не надав належної оцінки тому, що постановлення ухвали про накладення арешту стосується прав, свобод та інтересів юридичної особи, а саме ПрАТ "Київстар", а отже, висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з підстав п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України колегія суддів вважає передчасними.

Таким чином, під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга в цій частині є обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК (4651-17) України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Київстар" - адвоката Горбатюк У.С. задовольнити частково, а ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.