Постанова
Іменем України
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 647/264/18
провадження № 51-1715км19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Голубицького С.С., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Кузнецова С.М.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Груші М.Д. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 29 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12017230090001322, за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Сургута Тюменської області (Російська Федерація), жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бериславського районного суду Херсонської області від
26 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Згідно зі ст. 76 КК суд поклав на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Вироком Апеляційного суду Херсонської області від 29 січня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання і звільнення від його відбування скасовано. Постановлено новий вирок, яким
за ч. 3 ст. 309 КК ОСОБА_1 призначено покаранняу виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 у листопаді 2017 року в денний час на відстані близько ста метрів від будинку № 2 на вул. Шевченка у смт Козацьке Бериславського району Херсонської області умисно, незаконно, без мети збуту, з метою власного вживання придбав шляхом привласнення знайдену висушену, подрібнену рослину роду коноплі, яка була розфасована в полімерні пакети, загальною масою 4317, 5156 г та переніс її до місця свого проживання у АДРЕСА_2 у цьому ж населеному пункті, де зберігав до виявлення та вилучення 14 листопада 2017 року працівниками поліції.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Груша М.Д. просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що апеляційний суд ухвалив своє рішення без урахування всіх обставин справи, безпідставно послався як на обставину, що обтяжує покарання, на те, що предметом злочину є наркотичний засіб в особливо великих розмірах, і тому необґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції про застосування
ст. 75 КК.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу захисника Груші М.Д.
Прокурор Кузнецов С.М. вважав, що касаційна скарга захисника Груші М.Д. не підлягає задоволенню.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але
в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17)
) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Як видно з касаційної скарги захисника, висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 309 КК захисником не оспорюються.
Доводи в касаційній скарзі захисника про невідповідність призначеного судом апеляційної інстанції покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість колегія суддів вважає неспроможними.
Ухвалюючи свій вирок у частині призначення ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, інші обставини та дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність застосування місцевим судом положень ст. 75 КК щодо
ОСОБА_1 та звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, районний суд належним чином не мотивував свого рішення та фактично не врахував ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином, а також того, що злочин ОСОБА_1 вчинив у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, зберігав наркотичні засоби в особливо великих розмірах, що підвищує його суспільну небезпеку, характеризується за місцем проживання посередньо, не працює, суспільно корисною діяльністю не займається.
Доводи захисника про те, що суд апеляційної інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання на порушення положень ч. 4 ст. 67 КК зазначив, що предметом злочину були наркотичні засоби в особливо великих розмірах, є безпідставними, оскільки згідно з текстом вироку апеляційний суд не врахував жодних обставин, які б обтяжували покарання.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність і достатність для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів покарання у виді позбавлення волі, наближеного до мінімального розміру, передбаченого санкцією статті, за якою його засуджено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстави для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК відсутні.
Вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 420 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, які були би підставами для зміни чи скасування судового рішення, у провадженні не встановлено.
За таких обставин касаційна скарга захисника Груші М.Д. в інтересах засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Вирок Апеляційного суду Херсонської області від 29 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Груші М.Д. - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.В. Шевченко С.С. Голубицький С.О. Стороженко