Постанова

Іменем України

09 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 401/1156/15-к

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4809/655/19

Провадження № 51 - 3766 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Матієк Т.В., Слинька С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Волевач О.В.,

прокурора Єременка М.В.,

засудженого ОСОБА_1,

його захисника адвоката Погрібного В.Г. у режимі

відеоконференції,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120270000136 від 22 січня 2015 року, щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2, такого, що на підставі ст. 89 КК України, судимості не має,

за ст. 115 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року щодо нього.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 липня 2015 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора в частині вирішення питання про речові докази змінено, зазначено речові докази знищити, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката

Петрової І.В. залишено без задоволення. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від

12 вересня 2019 року заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 липня 2015 року залишено без задоволення.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Погрібного В.Г. - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій за його заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Вважає, що суди проігнорували таку нововиявлену обставину як надання ним неправдивих показань, якими він себе оговорив. Зазначає, що злочину не вчиняв, його вчинила інша особа, а він був очевидцем. Указує на те, що суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Волошина Н.Л. не мала права брати участь у розгляді його заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами і підлягала відводу, оскільки судом апеляційної інстанції було скасовано постановлену нею ухвалу про повернення його заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Погрібний В.Г. у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги засудженого та просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що, залишаючи без задоволення заяву засудженого

ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону.

Так, нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути (ст. 459 ч. 2 КПК України).

При цьому важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" та від 29 жовтня 2015 року в справі "Устименко проти України" неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу "res judicata", тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами.Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЕСПЛ від 09 червня 2011 року в справі "Желтяков проти України").

Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими. Така процедура сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від

06 грудня 2005 року в справі "Попов проти Молдови" та рішення ЄСПЛ від

18 листопада 2004 року в справі "Правєдная проти Росії").

У заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, яка надійшла до суду 14 червня 2018 року, ОСОБА_1 послався на те, що вбивство ОСОБА_3 вчинила інша особа - ОСОБА_4, а він надав суду неправдиві показання про обставини вчинення злочину і оговорив себе. Зазначену обставину ОСОБА_1 вважав нововиявленою й достатньою для скасування обвинувального вироку щодо нього в порядку передбаченому главою 34 КПК України (4651-17) процедури.

Суд першої інстанції з метою перевірки доводів зазначеної заяви ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 459, 466 КПК України в судовому засіданні дослідив матеріали кримінального провадження, у тому числі, його показання про визнання причетності до заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, від яких той помер. В ухвалі суд також зазначив, що аналогічні показання ОСОБА_1 надав і під час перегляду вироку в суді апеляційної інстанції. Також суд в ухвалі послався і на вирок суду щодо ОСОБА_1 від 20 травня 2015 року. Відповідно до змісту зазначеного вироку суд на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та доведеності його вини в умисному вбивстві ОСОБА_3, окрім показань самого ОСОБА_1, також посилався на інші докази, а саме: показання потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ; дані, які містяться в протоколах огляду місця події від 22 січня 2015 року та від 23 січня 2015 року, протоколі слідчого експерименту від 24 січня 2015 року за участю ОСОБА_1 ; висновки судових експертиз; речові докази, які узгоджуються між собою.Причетність ОСОБА_4 до вчинення вбивства ОСОБА_3 перевірялась в ході досудового розслідування, він був допитаний як свідок і ці обставини були відомі суду під час судового розгляду.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що зміна показань засудженим ОСОБА_1 по суті обвинувачення та невизнання ним вини не може бути визнано нововиявленою обставиною в розумінні ст. 459 ч. 2 КПК України, а тому його заяву слід залишити без задоволення. Крім того, за заявою ОСОБА_1 Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області раніше вже здійснював кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, за результатами якого ухвалою від 20 травня 2015 року заяву залишено без задоволення. У межах зазначеного провадження засуджений ОСОБА_1 вважав нововиявленою обставиною його право на самооборону, яке не було враховано судом при ухваленні вироку.

Доводи касаційної скарги про те, що суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Волошина Н.Л. не мала права брати участь у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є безпідставними і не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Так, суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області

Волошина Н.Л. ухвалою від 10 квітня 2018 року повернула ОСОБА_1 його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року. В указаній заяві, яка надійшла до суду 06 квітня 2018 року, ОСОБА_1 зазначав нововиявленою обставиною те, що суд при ухваленні вироку не врахував обставин, які пом`якшують покарання, та не застосував положення статей 69, 69-1 КК України. Зазначену ухвалу до суду апеляційної інстанції оскаржено не було і вона набрала законної сили 18 травня

2018 року.

Здійснення суддею Волошиною Н.Л. у складі колегії суддів Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області кримінального провадження за нововиявленими обставинами за іншою заявою ОСОБА_1, в якій зазначені інші обставини, які він вважає нововиявленими, не суперечить статтям 75, 76 КПК України та не утворює факту, який може бути підставою для сумніву в безсторонності суду за об`єктивним критерієм.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Погрібного В.Г., перевірив викладені у них доводи, визнав їх безпідставними, належним чином мотивував своє рішення, зазначивши підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду за змістом відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 не знаходить.

Керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний Т.В. Матієк С.С. Слинько