756/4272/19 Про напад на потерпілу, скоєний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном - 02.04.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100050000765, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який було стягнуто,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

за касаційною скаргою захисника Чередніченко Н. В. на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року,

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат, а також про долю речових доказів.

Початок строку відбування покарання прийнято обчислювати з 01 лютого 2019 року.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 31 січня 2019 року близько 19:50 у під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_2, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, здійснив напад на ОСОБА_2, завдавши їй ударів ногами в ділянку правого гомілкового ступеневого суглобу, після чого заволодів її майном на загальну суму 47 800 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість. Просить застосувати до ОСОБА_1 положення статей 69, 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням. На думку захисника, суди повною мірою не врахували всіх даних, які характеризують особу засудженого, та пом`якшуючих покарання обставин.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважала, що доводи в касаційній скарзі сторони захисту є безпідставними, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - законними та обґрунтованими.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, а також про правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 187 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, а також про необхідність застосування до нього положень статей 69, 75 КК України колегія суддів касаційного суду вважає безпідставними.

Визначаючи вид та міру покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу засудженого. Зокрема, суд урахував стан його здоров`я, а також те, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Зважив суд і на обставини, що пом`якшують покарання засудженого, якими визнав його щире каяття й відшкодування завданої потерпілій шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не встановив.

На підставі цих даних місцевий суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Аналогічні доводи щодо необґрунтованості призначення засудженому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, були наведені в апеляційних скаргах ОСОБА_1 та його захисника Москальця О. В. і перевірялися судом апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необґрунтованим чи сумнівним підстав немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

При цьому, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, апеляційний суд, залишаючи вирок місцевого суду без змін, урахував конкретні обставини кримінального правопорушення, а саме нанесення потерпілій тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також думку ОСОБА_2, яка в останній своїй заяві заперечувала проти задоволення апеляційних скарг засудженого та його захисника.

З огляду на наведене та з урахуванням мети покарання, що несе в собі, крім кари, ще й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, а також відшкодування наслідків скоєння кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання, наближене до мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 187 КК України, є справедливим і повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Підстав для застосування до засудженого ОСОБА_1 положень статей 69, 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням колегія суддів не вбачає.

Що стосується тверджень захисника про поганий стан здоров`я ОСОБА_1, то наведені нею обставини можуть бути вирішені в порядку статей 537, 539 КПК України за наявності передбачених законом підстав місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, відповідно до вказаних статей.

Таким чином, у ході перевірки матеріалів провадження колегія суддів не встановила підстав для задоволення касаційної скарги захисника.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень, суд не встановив, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Чередніченко Н. В. - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.