415/1864/14-к Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп`яніння в ході сварки, виниклої на ґрунті особистих неприязних стосунків, та замах на умисне вбивство другої особи - 02.04.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Бондаренка Ю. Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130240000522, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено:

- за ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Вирішено цивільний позов, питання речових доказів та процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання ОСОБА_1 попереднє ув`язнення з 17.02.2014 року з розрахунком один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі до набрання вироком законної сили.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 17.30 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2, в ході сварки, виниклої на ґрунті особистих неприязних стосунків, наніс останній кухонним ножем кілька ударів по тілу, один з яких в область життєво - важливого органу - шиї, внаслідок чого потерпіла померла на місці.

Після цього, ОСОБА_1, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті двох осіб - ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3, завдав останньому один удар кухонним ножем в область лівої руки, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, проте в процесі боротьби, потерпілий вирвався від ОСОБА_1 та вибіг із квартири на вулицю, в результаті чого останній не довів свій злочинний умисел до кінця.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року вирок суду першої інстанції змінено. Визначено початок строку відбування покарання ОСОБА_1 з 28 серпня 2019 року. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIIIвід 26.11.2015 року, додатково зараховано у строк покарання попереднє ув`язнення ОСОБА_1 з 02.11.2018 року по 28.08.2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та, у зв`язку з відбуттям строку покарання, звільнено його з-під варти. В решті вирок суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Бондаренко Ю. Ю. ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у вказаному суді. Наводить доводи щодо порушення права засудженого на захист під час досудового розслідування, в зв`язку з відібранням біологічних зразків крові для експертизи без участі захисника. Зважаючи на це, вважає недопустимими докази, отримані в результаті здійснення такої слідчої дії. Стверджує, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій, не доведена в суді та наводить доводи про допущені, на його думку, порушення вимог кримінального процесуального закону, які вважає істотними.

Під час касаційного розгляду захисник Бондаренко Ю.Ю. підтримав подану ним касаційну скаргу і просив її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі сторони захисту доводів, вважала, що оскаржуване судове рішення слід залишити без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412?414 цього Кодексу. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачена.

Зі змісту касаційної скарги Бондаренка Ю. Ю. убачається, що захисник, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 409 та 410 КПК України, просить доказам по справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Проте перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115; ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону та в їх сукупності, правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 .

Дослідивши усі інші надані стороною обвинувачення докази, надавши кожному з них належну оцінку в аспекті ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115; ч. 2 ст.15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Вирок відповідає вимогам статей 370, 373- 374 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність юридичної оцінки його дій саме за ч.1 ст.115; ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України був предметом перевірки апеляційного суду і мотивовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оціненим судом, і є обґрунтованим.

Апеляційний суд за апеляційною скаргою засудженого та його захисника, доводи яких, за своїм змістом, аналогічні тим, що наведені у касаційній скарзі захисника, переглянув вирок суду першої інстанції та, з наведенням ґрунтовних мотивів, визнав їх безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі і вважати його необґрунтованим чи сумнівним підстав немає.

Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України і погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Перевіркою матеріалів справи не знайшли свого підтвердження посилання захисника Бондаренка Ю.Ю. про порушення, на його думку, права засудженого ОСОБА_1 на захист під час проведення досудового розслідування, оскільки останньому 17 лютого 2014 року було вручено повідомлення про підозру та цього ж дня ОСОБА_1 було забезпечено захисником (т. 4 а.с. 100).

Що стосується доводів касаційної скарги про недопустимість деяких доказів, отриманих в результаті відібрання біологічних зразків крові для експертизи так як це було зроблено без участі захисника, то вони є безпідставними. Як убачається зі справи, вказана слідча дія була здійснена у відповідності до вимог ст. 245 КПК України та участь захисника, при цьому, не є обов`язковою.

Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними та підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення у цій справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог захисника слід відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

Ухвалу Луганського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Бондаренка Ю. Ю. в інтересах засудженого - без задоволення.