725/4276/19 Про повторне, таємне викрадення велосипеда, скоєне шляхом вільного доступу до приміщення під`їзду будинка - 02.04.2020 Прийняття

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260020000710 від 17 травня 2019 року, щодо

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівців, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, у тому числі: вироком Галицького районного суду

м. Львова від 15 вересня 2017 року за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки; вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від

23 липня 2018 року за ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненого 12 квітня 2019 року по відбуттю строку покарання,

за ст. 185 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Марусяк Ю.В. на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 27 вересня

2019 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від

15 вересня 2017 року та за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 15 липня 2019 року.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він

16 травня 2019 року приблизно о 12 годині 48 хвилин шляхом вільного доступу із під`їзду будинку АДРЕСА_2 повторно таємно викрав велосипед, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2000 гривень.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою обвинуваченого в частині призначення покарання змінено.

Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 185 ч. 2 КК України та призначено йому покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор,посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що крадіжку майна ОСОБА_2 ОСОБА_1 вчинив під час іспитового строку, встановленого вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня

2017 року, а тому вважає, що судом першої інстанції правильно було застосовано положення ст. 71 КК України і призначено остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків. Указує на те, що рішення про пом`якшення ОСОБА_1 покарання, призначеного за ст. 185 ч. 2 КК України, до 6 місяців арешту апеляційним судом не мотивовано.

Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою і просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 185 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими у статтях 71, 72 КК України (ст. 78 ч. 3 КК України).

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за

ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Згідно з листом філії Державної установи "Центр пробації" у Чернівецькій області Міністерства юстиції України від 25 липня 2019 року ОСОБА_1 перебуває на профілактичному обліку в Першотравневому районному секторі зазначеної установи з 24 жовтня 2017 року, покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2017 року не відбув, з профілактичного обліку не знятий, судимість у встановленому законом порядку не погашена. Зазначений вирок виконується окремо від вироку Личаківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року, вироку Садгірського районного суду м. Чернівців від 20 червня 2018 року та вироку Шевченківського районного суду м. Чернівців від 23 липня 2018 року.

Як видно із копій зазначених вироків від 05 жовтня 2017 року, 20 червня 2018 року та 23 липня 2018 року, які містяться в матеріалах кримінального провадження, кримінальні правопорушення, за вчинення яких було засуджено ОСОБА_1, він вчинив до постановлення вироку Галицького районного суду м. Львова від

15 вересня 2017 року і за цими вироками йому призначено покарання у виді позбавлення волі, яке підлягало відбуванню реально, тому вирок від 15 вересня

2017 року виконувався самостійно. Згідно з довідкою про звільнення серії РІВ № 09529 ОСОБА_1 звільнився з місць позбавлення волі 12 квітня 2019 року.

У судовому засіданні сторона захисту не заперечувала факт засудження

ОСОБА_1 вироком Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2017 року за ст. 185 ч. 2 КК України до відповідного покарання. Зазначений вирок щодо

ОСОБА_1 в справі № 461/2947/17 набрав законної сили 17 жовтня 2017 року.

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 27 вересня 2019 року встановлено, що крадіжку майна ОСОБА_2 ОСОБА_1 вчинив 16 травня

2019 року, тобто в період іспитового строку, встановленого вироком від 15 вересня 2017 року, а тому остаточне покарання ОСОБА_1 було призначено за сукупністю вироків із застосуванням статей 71 та 78 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Рішення про зміну вироку суду першої інстанції в частині призначення покарання за ст. 185 ч. 2 КК України апеляційний суд мотивував тим, що ОСОБА_1 у вчиненому ним кримінальному правопорушенні щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і відсутні будь-які претензії з боку потерпілого.

Разом з тим, пом`якшивши призначене ОСОБА_1 покарання за ст. 185 ч. 2 КК України, суд апеляційної інстанції не мотивував свого рішення з точки зору виконання мети покарання, а саме можливості виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також дотримання принципів законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 пунктами 1, 2 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Марусяк Ю.В. задовольнити.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.