766/18775/17 Про заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, а також таємне викрадення чужого майна, скоєне з корисливих мотивів - 29.01.2020 Прийняття

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_6 зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3, проживає за адресою АДРЕСА_4 у цьому ж місті, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 191 КК України - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 6 місяців. На підставі ст. 79 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 13 березня 2017 року уклала з ОСОБА_2 договір оренди житлового приміщення, що по АДРЕСА_5 строком на 6 місяців з 13 березня по 13 вересня 2017 року, і їй було ввірене на тимчасове користування майно, що перебувало у будинку, зокрема пральна машина. У середині травня 2017 року ОСОБА_1, переслідуючи корисливий мотив, без відома ОСОБА_2 привласнила вказану пральну машину і розпорядилась нею на власний розсуд, чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1900 грн.

Крім цього, 11 квітня 2018 року в період часу з 12.10 год. до 12.25 год. ОСОБА_1 з магазину "Сільпо" по проспекту Ушакова, 49, у м. Херсоні, керуючись корисливим мотивом, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрала продукти харчування на загальну суму 235,12 грн.

22 червня 2018 року приблизно о 21.40 год. ОСОБА_1 з магазину "АТБ-маркет" по проспекту Святого Кирила та Мефодія, 15/2 у м. Херсоні, керуючись корисливим мотивом, повторно, таємно, шляхом вільного доступу намагалася викрасти продукти харчування на загальну суму 270,50 грн., однак злочин до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена охороною магазину.

05 липня 2018 року приблизно о 04.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на зупинці громадського транспорту по вул. Нафтовиків в м. Херсоні, повторно, таємно, шляхом вільного доступу заволоділа мобільним телефоном вартістю 3230 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

05 липня 2018 року о 04.35 год. ОСОБА_1, перебуваючи в м. Херсоні, скориставшись програмою "Приват24" на раніше викраденому телефоні, таємно, повторно, шляхом вільного доступу заволоділа грошима потерпілого ОСОБА_3 в сумі 1000 грн., спричинивши йому матеріальну шкоду на вказану суму.

05 липня 2018 року о 23.43 год. ОСОБА_1, перебуваючи в м. Херсоні, скориставшись програмою "Приват24" на раніше викраденому телефоні, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, заволоділа грошима потерпілого ОСОБА_3 в сумі 656,54 грн., спричинивши йому матеріальну шкоду на вказану суму.

19 жовтня 2018 року в період часу з 10.10 год. до 18.30 год. ОСОБА_1 з магазину "Грін Маркет" по вул. Миру, 43, у м. Херсоні, керуючись корисливим мотивом, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрала продукти харчування на загальну суму 1119,42 грн.

04 вересня 2018 року, приблизно о 17.11 год., ОСОБА_1 з магазину "Ватсонс", що по проспекту 200 років Херсону, 24-6 в м. Херсоні, керуючись корисливим мотивом, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрала майно на загальну суму 559,31 грн.

08 січня 2019 року у період часу з 12.20 год. до 12.40 год. ОСОБА_1 з гіпермаркету "Епіцентр" по Бериславському Шосе, 17 в м. Херсоні, керуючись корисливим мотивом, повторно, таємно, шляхом вільного доступу намагалась викрасти майно на загальну суму 1276,97 грн., однак злочин до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена охороною магазину.

14 лютого 2019 року приблизно о 11.40 год. ОСОБА_1 з магазину "Сільпо" по вул. Залаегерсег, 18 в м. Херсоні, керуючись корисливим мотивом, повторно, таємно, шляхом вільного доступу намагалась викрасти майно на загальну суму 306,54 грн., однак злочин до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена охороною магазину.

07 березня 2019 року приблизно о 18.30 год. ОСОБА_1 з магазину "Таврія В" по вул. 49 ХГД, 24, в м. Херсоні, керуючись корисливим мотивом, повторно, таємно, шляхом вільного доступу намагалась викрасти продукти харчування на загальну суму 252,75 грн., однак злочин до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена ОСОБА_4 .

Вироком Херсонського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 21 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасовано в частині призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 191 КК України - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України- на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 6 місяців.

Зараховано в строк відбування покарання період перебування ОСОБА_1 під вартою з 26 березня по 21 червня 2019 року В решті вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

За змістом касаційної скарги захисник Панчук Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1, порушує питання про зміну вироку суду апеляційної інстанції та звільнення засудженої від відбування призначеного покарання на підставі ст. 79 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок міського суду і погіршуючи становище засудженої, вийшов за межі апеляційної скарги прокурора, оскільки прокурор не оскаржував судове рішення в частині щирого каяття засудженої. Також захисник вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не врахував те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має на утриманні двох малолітніх дітей, пройшла лікування від наркоманії, яка була причиною вчинення крадіжок, влаштувалась на роботу, повернулась до нормального способу життя, тому її подальше виправлення не потребує ізоляції від суспільства.

Позиції учасників судового провадження

Захисник та засуджена підтримали касаційну скаргу.

Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить її відхилити.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України в касаційній скарзі захисника не оспорюються.

Що стосується доводів касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та даним про особу засудженої через суворість, а також щодо виходу за межі апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Відповідно до положень ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з вимогами ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Частиною 1 ст. 79 КК України передбачено, що у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання, з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи, у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.

Апеляційний суд, дійшовши до висновку про необхідність скасування вироку міського суду в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання та призначення їй покарання у виді позбавлення волі, яке потрібно відбувати реально, дотримався вимог статей 50, 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості злочину та кількість епізодів вчинених нею злочинів, дані про особу засудженої й навів у вироку переконливі мотиви ухваленого рішення.

Ухвалюючи вирок, апеляційний суд, урахував конкретні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинила 11 епізодів злочинних діянь, частину з яких під час перебування під дією такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт; за місцем проживання характеризується посередньо, з дітьми не проживає, перебуває на обліку як наркозалежна. Також колегія суддів зазначила, що матеріалами справи не підтверджено факт утримання чи будь-якого іншого піклування про дітей, а виключно наявність у ОСОБА_1 дітей не є обставиною, яка пом`якшує покарання. Також судом апеляційної інстанції враховано, що у вироку суду першої інстанції не мотивовано висновку про наявність такої обставини як щире каяття. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, мотивувавши належним чином своє рішення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі положень ст. 79 КК України. З таким висновком погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Також колегія суддів не погоджується з доводом сторони захисту про вихід судом апеляційної інстанції за межі касаційної скарги, що призвело до погіршення становище засудженої, оскільки це не підтверджується матеріалами справи. Як убачається з апеляційної скарги прокурора, він просив скасувати вирок суду першої інстанції у тому числі і через безпідставне обґрунтування можливості застосування ст. 79 КК України щирим каяттям засудженої.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, а також явної несправедливості призначеного засудженій покарання через суворість, під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.