180/910/17 Про незаконну порубку дерев породи "Лох вузьколистий", без спеціального дозволу, який дає право на проведення порубки дерев і лісорубного квитка - 28.01.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2019 рокуза обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Згідно п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.

Вирішено звернути в дохід держави речові докази: бензопилу "Stihl MS180", сокиру, спортивну сумку, дві пластмасові ємності з бензином.

Згідно з вироком суду першої інстанції, вдень 09 березня 2017 року, ОСОБА_1, не маючи спеціального дозволу, який дає право на проведення порубки дерев і лісорубного квитка, за допомогою бензопили "Stihl MS 180" знаходячись поруч з кварталом № 7 урочища "Закам`янка" ДП "Марганецьке лісове господарство", що відносяться до лісових ділянок категорії рекреаційно-оздоровчих лісів та знаходяться в межах населеного пункту м. Марганець Дніпропетровської області на території Марганецької міської ради, здійснив незаконну порубку дерев породи "Лох вузьколистий" в кількості 5 штук на загальну суму 14 713,01 грн, тим самим спричинивши істотну шкоду навколишньому природному середовищу.

Дніпровський апеляційний суд вироком від 22 березня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасував в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ст. 246 КК у виді обмеження волі на строк1 рік. На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК. На підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнив ОСОБА_1 від призначеного покарання. На підставі статей 96-1, 96-2 КК, конфіскував у власність держави засоби та знаряддя вчинення злочину - бензопилу "Stihl MS 180", сокиру, спортивну сумку, дві пластмасові ємності з бензином. В іншій частині вирок залишено без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку з декриміналізацією злочину. На обґрунтування своїх доводів посилається на нову редакцію диспозиції ч. 1 ст. 246 КК, яка стала чинною з 01 січня 2019 року на підставі Закону України № 2531-VIII від 06 вересня 2018 року (2531-19) , відповідно до якої кримінальна відповідальність настає у разі спричинення шкоди у розмірі, визначеної в примітці до цієї статті та виключає кримінальну відповідальність ОСОБА_1 за даний злочин внаслідок меншого розміру шкоди спричиненої державі.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу і просила скасувати ухвалу апеляційного суду і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 438 КПК предметом перегляду кримінального провадження в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК, якщо за наявності підстав для закриття кримінального провадження в кримінальній справі його не було закрито, таке порушення кримінального процесуального закону, є істотним.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 4 КК, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КК, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Так, диспозиція ст. 246 КК в редакції станом на час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 діяння передбачала кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

На час вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_1, при вирішенні питання, чи шкода, яка була заподіяна незаконною порубкою, є істотною (оціночне поняття), потрібно було у кожному конкретному випадку враховувати вартість, екологічну цінність, кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів" № 2531-VIII від 06 вересня 2018 року (2531-19) , який набрав чинності з 01 січня 2019 року, до ст. 246 КК були внесені зміни.

Зокрема, зазнала змін диспозиція цієї статті, де було зазначено, що кримінальна відповідальність передбачається за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Згідно з приміткою до ст. 246 КК в редакції Закону від 06 вересня 2018 року, істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Тобто, з 01 січня 2019 року діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_1, перестало бути кримінально караним, оскільки, заподіяна ним шкода не є істотною, в розумінні примітки до ст. 246 КК.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги прокурора про застосування спеціальної конфіскації майна на підставі статей 96-1, 96-2 КК, задовольнив апеляційну скаргу прокурора, однак не зважив, що 01 січня 2019 року набрав чинності Закон № 2531-VIII (2531-19) , яким внесено відповідні зміни до статті 246 КК. Тобто за наявності підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1, у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за вчинене ним діяння, апеляційний суд не виконав обов`язкових вимог кримінального процесуального закону та не закрив провадження, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, визначених п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття кримінального провадження в кримінальній справі його не було закрито.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Відповідно до ст. 440 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вирок та ухвала підлягають скасуванню, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 246 КК - закриттю.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIIIвід 03 жовтня 2017 року,

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2019 року та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати.