Постанова
іменем України
28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 707/2598/17
провадження № 51-1136км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 27 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 4 грудня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250270000742, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Виграїв Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Черкаського районного суду Черкаської області
від 1 вересня 2016 року за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки та звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік,
якого визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомЧеркаського районного суду Черкаської області від 27 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 4 грудня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 22 червня 2017 року близько 6 години 30 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_1, під час конфлікту, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, умисно завдав ОСОБА_2 два удари металевим відром в ділянку голови. При цьому ОСОБА_2 втрачаючи свідомість, стала падати на землю, а ОСОБА_1 продовжував наносити їй удари ногами в ділянку спини, внаслідок чого потерпіла повністю втратила свідомість. Коли ОСОБА_2 опритомніла і перебувала в положенні сидячи, ОСОБА_1 знову завдав їй два удари кулаком правої руки в ділянку спини й три удари правою ногою в ділянку спини, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що всупереч вимогам статей 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) суд не надав оцінки зібраним доказам окремо та в їх сукупності, обґрунтував рішення про виправдання ОСОБА_1 на суперечливих та неперевірених належно доказах, взявши до уваги лише доводи сторони захисту, фактично не оцінивши докази обвинувачення, не проаналізувавши їх з точки зору взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами. Зазначає, що поза увагою суду залишено послідовні та незмінні показання потерпілої ОСОБА_2 щодо спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Також вказує на упередженість та необ`єктивність суду в оцінці показань свідка ОСОБА_3, який був очевидцем конфлікту та неодноразово повідомляв, що саме ОСОБА_1 завдав тілесні ушкодження потерпілій. Крім того, на думку прокурора, суд не звернув уваги на суперечність у показаннях свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про давність знайомства між ними. Також вказує, що всупереч вимогам ч. 12 ст. 290 КПК визнано допустимими доказами, які підтверджують позицію обвинуваченого, показання свідка ОСОБА_4, незважаючи на те, що положення цієї статті позбавляють суд права допустити відомості, які були не відкриті одній зі сторін кримінального провадження, як докази. Вважає, що судом при визнанні ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, не було взято письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Посилається на те, що апеляційний суд не усунув помилки допущені судом першої інстанції, а саме суперечності між показаннями ОСОБА_1 та свідка сторони захисту - ОСОБА_4, які не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, показаннями інших свідків і потерпілої, та відсутність належного в їх сукупності аналізу, що у свою чергу свідчить про недотримання місцевим судом положень кримінального процесуального закону. Крім того, вважає безпідставним визнання належними та допустимими доказами невинуватості ОСОБА_1 наданий ним під час судового розгляду оригінал квитка та розклад руху автобусів за маршрутом № 158 "Черкаси: автостанція-2 - Вергуни", оскільки ці документи встановлюють лише факт руху автобусу по певному маршруту без зазначення придбання квитка конкретною особою. Окрім того, зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. ст. 370, 419 КПК належно не перевірив доводи апеляційних скарг прокурора та потерпілої, не провів ретельного аналізу й оцінки доказів і таким чином ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення.
В доповненнях до касаційної скарги прокурор наводить ті ж самі доводи, що і в касаційній скарзі, а також зазначає, що не дотримавшись основоположних засад кримінального провадження, суд визнав пріоритетним право саме обвинуваченого збирати та подавати докази суду, порушивши право прокурора та потерпілої на подання ними своїх доказів, доведення перед судом їх переконливості, тим самим поставив сторони в нерівні умови у реалізації своїх процесуальних прав.
Виправданий ОСОБА_1 подав на касаційну скаргу прокурора з доповненням заперечення, в яких просить судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Кулаківський К.О. підтримав касаційну скаргу прокурора частково та просив скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Кулаківського К.О., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст. 433КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п.1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначеної підстави суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК (4651-17) , які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що доводи прокурора про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. ст. 370 і 419 КПК є обґрунтованими.
Так, згідно зі ст. 370 КПК ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Також зміст ухвали суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам
ст. 419 КПК.
Поряд з цим, як зазначено у ст. 94 КПК, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Виходячи з положень указаних статей закону, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати вичерпну відповідь на вказані у ній доводи щодо оцінки покладених в основу вироку доказів з точки зору їх належності, допустимості й достовірності, а також зазначити мотиви ухваленого рішення.
При розгляді даного кримінального провадження наведених вище вимог закону апеляційним судом не дотримано.
На вирок місцевого суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій він просив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказував, що судом надано перевагу одним доказам та залишено поза увагою без наведення мотивів інші фактичні дані, отримані у передбаченому законом порядку, а тому вважав, що суд необґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК.
Крім того, прокурор в апеляційній скарзі зазначав, що суд при наданні правової оцінки письмовим доказам, поданим стороною обвинувачення, а саме даним протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 від 22 червня 2017 року; довідки із Черкаської ЦРЛ; довідки КУ "Обласний центр екстреної медичної допомоги" № 598 від 11 липня 2017 року; акту судово-медичного дослідження № 02-01/1203; протоколу проведення слідчого експерименту від 13 вересня 2017 року за участю потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 ; висновку експерта № 02-01/1757 від 21 вересня 2017 року, зазначив тільки, що надані стороною обвинувачення документи не підтверджують причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому діяння, а лише документально фіксують факт проведення оглядів ОСОБА_2 та наявність у неї тілесних ушкоджень.
Саме у зв`язку з тим, що суд першої інстанції не дав оцінки вказаним доказам у вироку, про їх повторне дослідження порушувалось питання в апеляційній скарзі прокурора.
Переглядаючи вирок місцевого суду, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК.
Однак, дослідивши повторно письмові докази, які були зазначені у вироку, апеляційний суд лише послався на них, але не провів належного аналізу обставин кримінального провадження, не надав оцінки кожному доказу за критеріями
ст. 94 КПК, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, не звернув уваги, що прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути вмотивовано.
При цьому суд апеляційної інстанції належно не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом не було взято до уваги показання потерпілої ОСОБА_2 про обставини, за яких ОСОБА_1 заподіяв їй тілесні ушкодження, та показання очевидця цієї події - свідка ОСОБА_3 про нанесення 22 червня 2017 року ОСОБА_2, яка є його співмешканкою, тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .
Натомість, зазначивши, що показання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 недостатньо підтверджують факт завдання тілесних ушкоджень потерпілій саме обвинуваченим, оскільки між цими особами тривалий час існують неприязні відносини, апеляційний суд не надав всебічної та повної оцінки цим доказам.
Так, поза увагою апеляційного суду залишилося те, що показання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, які були послідовні і незмінні як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, узгоджуються з іншими доказами в їх сукупності. А саме - з даними протоколів слідчого експерименту від 13 вересня 2017 року з потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 ; даними висновку судово-медичного експерта від 21 вересня 2017 року № 02-01/1757 про характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_2, та можливість їх отримання в час та при обставинах вказаних у протоколах слідчих експериментів, проведених з потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 .
Крім того, з довідки КУ "Обласний центр екстреної медичної допомоги" № 598
від 11 липня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 обслуговувалася бригадою ШМД 22 червня 2017 року о 6 годині 43 хвилини, що також узгоджується з її показаннями про час вказаної події.
Також апеляційним судом залишено поза увагою доводи прокурора про те, що всупереч вимогам ст. 374 КПК суд першої інстанції без наведення відповідних мотивів відкинув докази сторони обвинувачення, при цьому надавши перевагу показанням свідка ОСОБА_4, який раніше був знайомий з ОСОБА_1 та зазначив у суді, що бачив його 22 червня 2017 року на платформі нового автовокзалу у м. Черкаси близько 7 години 20 хвилин, а наступного дня йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив запам`ятати дату та час, коли він його бачив, а також оригіналу квитка і розкладу руху автобусів за маршрутом № 158 "Черкаси автостанція-2 - Вергуни", які не містять даних щодо особи, яка придбала квиток, проте теж були покладені в основу виправдувального вироку.
Отже, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, не проаналізував та не співставив їх із наявними у провадженні доказами та не надав вичерпної відповіді на ці доводи.
Наведене дає підстави вважати, що апеляційний суд формально розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та не зазначив мотивів, з яких апеляційну скаргу прокурора визнав необґрунтованою.
А тому ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. ст. 370 та 419 КПК, а наведені порушення є істотними і такими, що перешкодили апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене в цій постанові, перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, оцінити докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, в тому числі шляхом повторного дослідження обставин кримінального провадження, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441- 442 КПК, Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 4 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
В.В. Король М.М. Лагнюк В.К. Маринич