760/12627/19 Про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні - 22.01.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Кірчева В.О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16 травня 2016 року.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до ст. 309 цього Кодексу судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат Кірчев В.О. в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу судді апеляційного суду скасувати, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вважає безпідставним ухвалене апеляційним судом рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, внаслідок чого він позбавлений права на доступ до правосуддя.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав подану касаційну скаргу.

Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить її відхилити.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено гарантії, згідно з яким однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначені норми Конституції України (254к/96-ВР) та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Крім того, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право на доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Положеннями ст. 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Встановивши, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, яка за правилами Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті провадження, належним чином мотивувавши своє рішення.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без зміни, а касаційну скаргу адвоката Кірчева В.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.