310/8001/14-к Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння на грунті особистих неприязних стосунків, та умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя та здоров'я потерпілого - 15.03.2021 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Турчинського М.І. на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 08 квітня 2019 року, постановлену у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Бердянська Запорізької області, жителя того ж АДРЕСА_1 ), раніше судимого 17 березня 1999 року вироком Запорізького обласного суду за статтями 93 "г", 102 Кримінального кодексу України від 28 грудня 1960 (2001-05) року, із застосуванням статті 42 цього Кодексу, до позбавлення волі на строк 15 років, звільненого 12 вересня 2013 року у зв`язку із відбуттям покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 121, пунктами 4, 13 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 121, пунктом 13 частини 2 статті 115 КК, та призначено покарання: за частиною 1 статті 121 КК - у виді позбавлення волі на строк 8 років; за пунктом 13 частини 2 статті 115 КК - у виді довічного позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 19 лютого 2014 року о 20 год 30 хв у під`їзді будинку АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_2 наніс йому один удар кулаком у голову та один удар ногою в пахову область, а після того як потерпілий впав, наніс йому ножем 16 ударів в обличчя, грудну клітку, кисть, ліве передпліччя та ділянку ключиці, чим спричинив ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у період часу з 21 по 22 години, знаходячись біля квартири АДРЕСА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_3, умисно наніс йому один удар рукою та декілька ударів ногою у тулуб, від яких потерпілий впав та знепритомнів. Після чого ОСОБА_1 затягнув ОСОБА_3 до своєї квартири, де завдав йому чисельних ударів ніжкою стільця в передню частину тулуба та голову, від яких настала смерть потерпілого. У подальшому, маючи на меті приховати вчинений ним злочин, труп ОСОБА_3 розчленував та виніс на сміттєву площадку вищезгаданого будинку.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08 квітня 2019 року вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник не погоджується із ухвалою апеляційного суду з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог стверджує, що апеляційний суд не дотримався приписів статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), належним чином доводів апеляційної скарги сторони захисту не розглянув та своїх висновків щодо їх необґрунтованості в ухвалі суду не навів.

Зокрема, поза увагою апеляційного суду залишилися твердження про незаконність складу суду, який постановляв вирок, оскільки, вирішуючи питання про заміну присяжних, не було дотримано процесуального порядку, визначеного вимогами статей 318- 321 КПК.

Також, як наполягає скаржник, належним чином не розглянуто його доводів про те, що місцевий суд, задовольняючи клопотання захисту про залучення до кримінального провадження перекладача, судові засідання 07 та 10 квітня 2017 року провів за його відсутності, чим фактично позбавив засудженого можливості правильно сприймати хід судового розгляду, у тому числі брати участь у судових дебатах.

Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник просив касаційну скаргу задовольнити у повному обсязі за доводами, викладеними у ній. Засуджений підтримав касаційну скаргу свого захисника, наполягав на незаконності судового рішення, постановленого стосовно нього.

Прокурор вказував на законність та вмотивованість ухвали апеляційного суду, питання про скасування якої порушується у касаційній скарзі, у результаті чого стверджував про необхідність відмовити у її задоволенні.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, засудженого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи й обґрунтувати кожен із них.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із обвинувальним вироком суду, ухваленим стосовно ОСОБА_1, захисник Турчинський М.І. звернувся до апеляційного суду зі скаргою, виклавши в ній доводи, аналогічні наведеним у поданій касаційній скарзі.

Апеляційний суд належним чином перевірив твердження захисника про порушення процесуального порядку, визначеного кримінальним процесуальним законом, заміни присяжних у кримінальному провадженні та визнав їх такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження. З такими висновками погоджується і касаційний суд, враховуючи наступне.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2016 року визначено колегію суддів для розглядукримінального провадження (аркуш справи 1 том 4).

У підготовчому судовому засіданні 30 травня 2016 року на виконання ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2016 року, якою було призначено новий розгляд в суді першої інстанції внаслідок допущення процесуальних порушень, місцевий суд роз`яснив засудженому ОСОБА_1 положення статті 384 КПК та задовольнив його клопотання про здійснення розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, про що постановив ухвалу від 30 травня 2016 року.

В той же день проведено повторний автоматизований розподіл кримінального провадження, за результатами якого визначено двох професійних суддів та згідно з приписами частини 1 статті 385 КПК попередньо відібрано 7 присяжних.

22 червня 2016 року у судовому засіданні після виконання вимог частин першої - п`ятої статті 387 КПК з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження, автоматизованим розподілом визначено трьох основних (Ковальов Ю.Е., Байрак Н.В., Леоненко В.А.) та двох запасних (Потась Л.К., Місіва Л.Ю.) присяжних (аркуш справи, 66 том 4). Після цього, як встановлено у ході вивчення матеріалів кримінальної справи, всупереч твердженням сторони захисту, склад суду не змінювався, а відтак доводи захисника у цій частині колегія суддів вважає безпідставними.

Разом з тим, заслуговують на увагу твердження Турчинського М.І. про допущення у кримінальному провадженні порушень вимог статті 29 КПК, що призвело до незаконності постановленого стосовно його підзахисного обвинувального вироку.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 29 КПК слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб.

У кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді, ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2016 року було скасовано вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 жовтня 2015 року стосовно ОСОБА_1, зокрема через порушення права засудженого, який не в достатній мірі володіє українською мовою, у отриманні вироку стосовно нього російською мовою.

У ході підготовчого судового засідання 25 травня 2016 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області, заслухавши думки учасників провадження, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залучення у кримінальному провадженні перекладача, з огляду на підстави прийнятого апеляційним судом рішення.

Однак, суд касаційної інстанції встановив, що під час судового засідання 07 квітня 2017 року у ході якого було допитано експерта ОСОБА_5 та проведено судові дебати, місцевий суд не забезпечив явку перекладача, чим позбавив засудженого права гарантованого приписами статті 29 КПК, про що зазначалося захисником у поданій ним апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на важливості вирішення національними судами питань чи розуміє обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення мови судочинства, чи не зашкодить відсутність перекладача брати участь у розв`язанні питань, які мають для особи вирішальне значення, та повноцінно здійснювати захист у випадках, якщо вона не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею. Такий висновок викладений в рішенні від 24 вересня 2002 року у справі "Кускані проти Сполученого Королівства".

Таким чином, наведені порушення згідно з частиною 1 статті 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Проте на допущені судом першої інстанції порушення апеляційний суд уваги не звернув, доводів захисника у цій частині належно не розглянув, що призвело до невідповідності ухвали апеляційного суду вимогам статей 370, 419 КПК.

З урахуванням зазначеного, враховуючи необхідність поновлення прав засудженого, яке можливо забезпечити лише шляхом нового судового розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок у порядку частини 2 статті 433 КПК та ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого слід провести розгляд кримінального провадженняз дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням певних особливостей (стаття 434 КПК). У свою чергу, стаття 418 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення у порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, який зобов`язує суд, серед іншого, визначити питання про запобіжний захід.

З метою забезпечення апеляційного перегляду справи, як складової кримінального провадження, з урахуванням ризику переховування від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за скоєння злочину, ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Касаційну скаргу захисника Турчинського Максима Ігоровича задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 08 квітня 2019 року та, в порядку частини 2 статті 433 КПК, вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 квітня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

С.Б. Фомін			І.В. Іваненко		Ю.М. Луганський

> ' p>	> ' p>	> ' p>	> ' p>	> ' p>	> ' p>	> ' p>