804/14284/13-а Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість - 26.07.2016 Прийняття

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.10.2013 № 0003102203.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки позивача щодо законності декларування залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, яка становить більше 100 тис. грн., по декларації за серпень 2013 року, складено акт перевірки № 598/04-81-22-0330499198 від 27.09.2013, у висновках якого встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200, п. 43.3 ст. 43, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, а саме: завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за серпень 2013 року на суму 1041573,00 грн.

Висновки відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства обґрунтовані тим, що відповідно до поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року остання має наступні показники: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 декларації) становить 0 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21 декларації) становить 1052686 грн.; значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 декларації) становить 304 грн.; значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21.2 декларації) становить 1052686 грн.; залишок від'ємного значення за вирахуванням суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 22 декларації), становить 1052686 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) 919949 грн.

Згідно довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року) становить 1052686 грн., що складається в тому числі, з сум, які виникли у звітних податкових періодах: березень 2008 року - 803834,00 грн., квітень 2008 року - в розмірі 43732,00 грн., вересень 2008 року - 18885,00 грн., жовтень 2008 року - 175122,00 грн. (всього у розмірі 1041573,00 грн.).

Як зазначено в акті перевірки, завищення платником податків залишку від'ємного значення у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року по від'ємним значенням, що сформовані платником податків у податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень, вересень, жовтень 2008 року, фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування.

На підставі акта перевірки, 15.10.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003102203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 1041573,00 грн.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за правилами п.200.4 ст. 200 ПК України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічна норма була встановлена і в пп.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв до 01.01.2011.

Крім того, у відповідності із пп. 4.6.6 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (z1490-11) , залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Аналізуючи наведені норми, судами вірно зазначено, що за платниками податків зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст. 200 ПК України).

При цьому, як вірно зазначено судами, той факт, що підприємство не заявляло до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення, не свідчить про відмову від належної йому суми бюджетного відшкодування, така сума залишається в складі від'ємного значення наступного податкового періоду без обмежень будь-якими строками, в тому числі, встановленими п.102.5 ст. 102 ПК України.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, на який посилається податковий орган, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Однак, вказана норма стосується лише бюджетного відшкодування та надмірно сплачених грошових зобов'язань і не застосовується при розрахунку залишку сум від'ємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів.

Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, які відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України (2755-17) не містить.

Судами встановлено, що позивач своєчасно та правомірно декларував суми податкового кредиту в попередніх податкових періодах та в подальшому проводив декларування сум від'ємного значення з податку на додану вартість у відповідності до норм діючого законодавства, які у свою чергу, і відобразив у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року і у рядку 21 декларації за серпень 2013 року.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 № 0003102203.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.