Постанова
іменем України
18 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 359/10654/18
провадження № 51-4366км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Костюка О.С.,
представника
ТОВ "Агрофірма "Іванків" адвоката Хобот О.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ТОВ "Агрофірма "Іванків" - адвоката Хобот О.Г. на ухвалу Київського апеляційного суду від 7 серпня 2019 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 27 грудня 2018 року скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в кримінальному провадженні № 12017110100002070, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України (далі - КК), від 18 липня 2018 року та про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 від 18 жовтня 2018 року.
Зобов`язано прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017110100002070, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК, після набрання ухвалою слідчого судді законної сили внести зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 7 серпня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Хобот О.Г. в інтересах ТОВ "Агрофірма "Іванків" на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2018 року на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що ця особа немає права подавати апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ТОВ "Агрофірма "Іванків" - адвокат Хобот О.Г., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку представника, при прийнятті рішення про скасування повідомлення про підозру слідчим суддею залишено поза увагою те, що з підстав, зазначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, розглядаються скарги у кримінальних провадженнях, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише після введення в дію цієї норми закону, тобто з 16 березня 2018 року. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом положень Конституції України (254к/96-ВР) , ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приписів ст. 2 КПК, які гарантують право на справедливий суд і на апеляційне оскарження судових рішень, визначають одним із завдань кримінального провадження притягнення кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, до відповідальності в міру своєї вини та встановлюють обов`язок держави забезпечити реалізацію прав особи усіма можливими засобами. Вважає помилковим посилання апеляційного суду на те, що ТОВ "Агрофірма "Іванків" та його представник не мають права на апеляційне оскарження. Мотивує тим, що відомості в кримінальному провадженні № 12017110100002070 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань саме за заявою потерпілої юридичної особи - ТОВ "Агрофірма "Іванків"; під час досудового розслідування встановлено факт та розмір заподіяної цьому товариству майнової шкоди. Зазначає, що розгляд скарги на повідомлення про підозру здійснювався слідчим суддею без виклику представника потерпілої юридичної особи, що позбавило ТОВ "Агрофірма "Іванків" можливості заявити власні вимоги в суді першої інстанції.
Адвокат Корнієць О.П. подав заперечення на касаційну скаргу та просить ухвалу Київського апеляційного суду від 7 серпня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу представника ТОВ "Агрофірма "Іванків" - адвоката Хобот О.Г. без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Костюк О.С. вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ "Агрофірма "Іванків" - адвоката Хобот О.Г., яка просила задовольнити її касаційну скаргу, прокурора Костюка О.С., перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
З огляду на положення ч. 4 ст. 424 КПК, ухвала слідчого судді, яка фактично оскаржується, не є предметом касаційного розгляду, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не перевіряються.
Водночас колегія суддів вважає обґрунтованими доводи представника ТОВ "Агрофірма "Іванків" - адвоката Хобот О.Г. про допущене судом апеляційної інстанції істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 399 КПК визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з цієї підстави має бути належним чином обґрунтованим, із зазначенням мотивів чому особа, яка подала апеляційну скаргу, не входить до кола тих осіб, які мають право на апеляційне оскарження судового рішення у конкретному кримінальному провадженні, в розумінні ч. 1 ст. 393 КПК.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, суддя-доповідач зазначив, що апеляційну скаргу адвоката Хобот О.Г. в інтересах ТОВ "Агрофірма "Іванків" на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2018 року необхідно повернути автору апеляційної скарги як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Однак, це рішення про повернення апеляційної скарги не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є передчасним.
Так, право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства.
Відповідні положення знайшли своє закріплення і в п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК, згідно з якою зміст та формакримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься й забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
А зміст цієї засади кримінального провадження розкриває ст. 24 КПК, у частині першій якої зазначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 393 КПК передбачено право на подання апеляційної скарги потерпілим або його законним представником чи представником - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Поряд з тим ст. ст. 55 і 56 КПК визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Протягом кримінального провадження потерпілий має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 392 КПК, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру.
Як убачається зі змісту ухвали Київського апеляційного суду від 7 серпня 2019 року, суддя-доповідач,мотивуючи рішення про повернення апеляційної скарги представнику ТОВ "Агрофірма "Іванків", зазначив, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості потерпілим або його представником оскаржити в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру у випадку, коли свої вимоги вони не заявляли в суді першої інстанції.
Водночас суддя-доповідач апеляційного суду послався на те, що автором апеляційної скарги не наведено доказів на підтвердження того, що ТОВ "Агрофірма "Іванків" є учасником судового провадження і, відповідно, має право на оскарження вказаної вище ухвали слідчого судді.
Тобто у цьому випадку суддя-доповідач апеляційного суду, покликаючись на положення п. 10 ч. 1 ст. 303 та п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК, фактично дійшов висновку, що потерпілий або його представник до початку судового розгляду (де ними заявляються вимоги) не мають права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру.
Однак, суддя-доповідач Київського апеляційного суду не звернув уваги на те, що слідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області розглядалась скарга адвоката Корнійця О.П. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру останньому відповідно до ст. 303 КПК, в якій визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та регламентовано право їх на оскарження.
При цьому колегія суддів вважає помилковими мотиви судді-доповідача апеляційного суду, з яких повернуто адвокату Хобот О.Г. апеляційну скаргу в інтересах ТОВ "Агрофірма "Іванків", адже не можна висувати вимогу до потерпілого або його представника щодо необхідності підтвердження ними участі у судовому провадженні, якщо такого на час ухвалення оскаржуваного рішення слідчого судді ще не було і не могло бути.
Відтак, з огляду на положення п. 7 ч. 1 ст. 393, ч. 2 ст. 309 та ч. 3 ст. 392 КПК, якщо судове провадження у першій інстанції ще не здійснювалось, оскільки не закінчене досудове розслідування, то право потерпілого або його законного представника чи представника на оскарження ухвали слідчого судді може бути обмежене лише сферою інтересів потерпілого, яку слід визначати із сукупності усіх обставин кримінального провадження.
Більш того, з вимогами, заявленими потерпілим або його законним представником чи представником в суді першої інстанції, можуть бути пов`язані лише межі оскарження судових рішень, а не саме право на їх оскарження як таке.
Окрім того, обмежившись констатацією відсутності у представника ТОВ "Агрофірма "Іванків" права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, суддею-доповідачем залишені поза увагою й доводи адвоката Хобот О.Г. про те, що ухвала слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2018 року стосується інтересів потерпілого.
Так, суддею-доповідачем не надано жодної оцінки доводам представника ТОВ "Агрофірма "Іванків" - адвоката Хобот О.Г., яка в апеляційній скарзі вказувала, що розгляд скарги адвоката Корнійця О.П. здійснювався слідчим суддею без виклику представника юридичної особи ТОВ "Агрофірма "Іванків", інтересів якої він стосується, оскільки їй завдано збитків вчиненням кримінального правопорушення. Зокрема, як убачається з матеріалів провадження, 18 липня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру, а 18 жовтня 2018 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК, а саме в тому, що він своїми самоправними діями завдав ТОВ "Агрофірма "Іванків" значної шкоди у вигляді втрати права володіння, користування та розпорядження майном - зерном соняшника, вартість якого становить 57 800 грн 82 коп. (а.п. 12-19).
Отже, апеляційний суд, повертаючи на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК адвокату Хобот О.Г. подану нею апеляційну скаргу в інтересах ТОВ "Агрофірма "Іванків", дійшов передчасного висновку про те, що потерпілий або його представник позбавлені можливостей оскаржити в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру.
Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1
ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу представника ТОВ "Агрофірма "Іванків" - адвоката Хобот О.Г. задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 7 серпня 2019 року про повернення представнику ТОВ "Агрофірма "Іванків" - адвокату Хобот О.Г. апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
В.В. Король М.М. Лагнюк В.К. Маринич