330/2292/14-к Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп`яніння під час сварки, яка виникла на ґрунті сімейно-побутових відносин - 13.02.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника Запорожця О.В. та засудженого на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року стосовно

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Володимирівка Якимівського

району Запорізької області, який проживає

за адресою:

засудженого за вчинення злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

На підставі ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 20 лютого 2014 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 серпня 2019 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення у періоди з 20 лютого 2014 року по 03 серпня 2016 року та з 29 червня 2017 року по 21 серпня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, решту періоду тримання під вартою зараховано з розрахунку день за день.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1, під час сварки зі своєю матір`ю ОСОБА_2, яка виникла на ґрунті сімейно-побутових відносин, діючи з метою умисного вбивства з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що завдає потерпілій особливих фізичних страждань, завдав їй не менше дев`яноста ударів кухонним ножем і металевим напилком у голову, шию, по тулубу та верхніх кінцівках, спричинивши тяжких тілесних ушкоджень, від яких остання померла.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник Запорожець О.В., не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції: - не виконав вказівки, зазначені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року; - в ході апеляційного розгляду, встановивши, що вирок суду першої інстанції ґрунтується на недопустимих доказах, безпідставно його не скасував; - залишив без уваги те, що суд першої інстанції не надав обвинуваченому часу на підготовку до судових дебатів; - під час апеляційного розгляду не врахував позицію прокурора, який просив скасувати вирок суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції: - безпідставно погодився з вироком суду першої інстанції, висновки якого ґрунтуються на недопустимих доказах, оскільки усі огляди домоволодіння були проведені незаконно, без відповідних дозволів; - не врахував того, що добровільна згода на огляд домоволодіння ним написана під фізичним та моральним тиском органів досудового розслідування; - безпідставно відмовив у допиті свідків сторони захисту, чим порушив його право на захист; - належним чином не перевірив викладених в апеляційних скаргах доводів, не спростував їх і постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав касаційні скарги, просив їх задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Прокурор заперечив проти касаційний скарг, просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 439 КПК України після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду; вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Згідно зі статтею 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався; при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_3, захисник Карягін П.І. та обвинувачений, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції через істотне порушення органом досудового розслідування і судом норм процесуального й матеріального права, просили скасувати оскаржуване рішення.

Суд апеляційної інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України, та у порядку, визначеному ст. 405 цього Кодексу, переглянув кримінальне провадження за апеляційними скаргами на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у них доводи, які за своїм змістом є аналогічними доводам касаційних скарг, проаналізував їх, зазначивши в ухвалі підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

При цьому суд апеляційної інстанції підтвердив правильність висновків суду першої інстанції, який здійснив ретельне дослідження доказів і надав ґрунтовну оцінку доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту; у своєму рішенні навів докладні мотиви його прийняття і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_1 .

Водночас суд апеляційної інстанції, висловлюючи свою позицію щодо правильності юридичної оцінки дій ОСОБА_1 саме за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, врахував дані, що містяться, зокрема, у висновках експертиз: № 304 від 15 квітня 2014 року, згідно з яким знайдені на спортивних брюках сліди речовини бурого кольору, є кров`ю, яка походить від потерпілої, № 221 від 06 червня 2014 року - сліди крові на брюках є бризками та помарками; помарки виникли внаслідок контакту (як статичного так і динамічного) з закривавленим предметом, № 207 від 27 червня 2014 року - генетичні ознаки слідів крові на спортивних брюках співпадають з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_2 ; генетичні ознаки клітин з ядрами на внутрішній стороні брюк в районі поясу співпадають із генетичними ознаками букальних клітин обвинуваченого ОСОБА_1 .

Також, під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження доводи апеляційних скарг щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок огляду місця події та наступних додаткових оглядів будинку АДРЕСА_1, без відповідного дозволу, оскільки, як зазначила колегія суддів, дозвіл на огляд надавався не титульним власником житла, яка загинула внаслідок злочину, а фактичними володільцями домоволодіння - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в розумінні положень частин 1, 2 ст. 233 КПК України, з чим погоджується й Суд.

Крім того, суд апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, спростував доводи скарг, які аналогічні доводам захисника, висловленим у касаційній скарзі, про ненадання судом першої інстанції обвинуваченому часу на підготовку до судових дебатів.

Відповідно до ч. 3 ст. 363 КПК України суд першої інстанції за відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Згідно зі звукозаписом судового засідання від 30 листопада 2015 року, головуючий ухвалив закінчити з`ясування обставин та перевірку доказів і перейшов до судових дебатів. Клопотань про надання часу саме для підготовки до судових дебатів ОСОБА_1 не висловлював, а лише просив час на відпочинок та відвідування туалету.

Не знайшли свого підтвердження й доводи обвинуваченого про застосування до нього під час досудового розслідування морального та фізичного тиску. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, такі скарги ОСОБА_1 були перевірені судом першої інстанції відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Доводи касаційної скарги засудженого про те, що суд апеляційної інстанції відмовив у допиті свідків сторони захисту, чим порушив його право на захист, Суд уважає безпідставними, оскільки під час апеляційного провадження ні ОСОБА_1, ні його захисником такого клопотання заявлено не було.

Колегія суддів уважає, що перегляд вироку суду першої інстанції, ухваленого судом присяжних, стосовно ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_3, захисника Карягіна П.І. та обвинуваченого здійснювався з дотриманням вимог статей 404, 405, 407, 412- 414 КПК України.

Твердження захисника у касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду не врахував позицію сторони обвинувачення, який просив скасувати вирок суду першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не заслуговують на увагу, оскільки згідно з вимогами кримінального процесуального закону це є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що прокурор під час апеляційного розгляду послався на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, проте не зазначив, у чому саме вони полягають та не обґрунтував своєї позиції.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала відповідає вимогам статей 370, 419, 439 КПК України, а тому доводи касаційної скарги захисника про невиконання постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року є безпідставними.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.