161/19712/18 Про умисне, таємне викрадення чужого майна - 12.02.2020 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Кирик І. С., який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в кримінальному провадженні № 12018030010000941 щодо

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Сьомаки Луцького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі-КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 185 КК- на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК- на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Речовий доказ- мотоблок марки "Добриня МТ 101" з причепом та інструкцією з експлуатації- залишено ОСОБА_1

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 3 жовтня 2018 року близько 23:00, перебуваючи на території фермерського господарства "Корсойл-Агро"на вул. Кисилинській, 23 в с. Шепель Луцького району Волинської області, діючи умисно, таємно викрав 250 кг азотно-фосфорно-калійних добрив марки "16-16-16-6 (S)" вартістю 10,83 грн за 1 кг, помістивши їх до полімерних мішків, які за допомогою причепадо самохідного мотоблоку марки "Добриня" вивіз до будинку за місцем проживання та в подальшому реалізував, чим завдавФГ "Корсойл-Агро" майнової шкоди на суму 2708,33 грн.

Крім того, 9 жовтня 2018 року ввечері ОСОБА_1, перебуваючи на території фермерського господарства "Корсойл-Агро",таємно викрав 250 кг азотно-фосфорно-калійних добрив марки "16-16-16-6 (S)" вартістю 10,83 грн за 1 кг, помістивши їх до полімерних мішків, які за допомогою причепа досамохідного мотоблоку марки "Добриня" вивіз до будинку за місцем проживання та пізніше реалізував, завдавшиФГ "Корсойл-Агро" майнової шкодина суму 2708,33 грн.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.

Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не спростував доводів, викладених в його апеляційній скарзі щодо неправильного вирішення судом першої інстанції долі речового доказу - мотоблоку марки "Добриня МТ 101" та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) (далі - КПК (4651-17) ).

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Шевченко О. О. підтримала касаційну скаргу, просила скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.

Частиною 1 ст. 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі його порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи у касаційній скарзі прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.

Ухвала апеляційного суду-це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та яке має відповідати повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави,на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Вказаних вимог закону суд апеляційної інстанції при перегляді вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 не дотримався.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеньта правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК в касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції повністю визнавав свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК, і не оспорював зазначених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального провадження. Тому на підставі ст. 349 КПК за згодою всіх учасників судового провадження, в тому числі й прокурора, докази щодо фактичних обставин судом не досліджувалися.

Як убачається з матеріалів провадження, постановою старшого слідчого слідчого відділу Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області від 8 листопада 2018 року мотоблок марки "Добриня МТ 101" із причепом та інструкцію з експлуатації з наявним штампом магазину та рукописним текстом із зазначенням гарантійного терміну визнано речовим доказом-знаряддям вчинення кримінального правопорушення й ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2018 року накладено арешт на зазначений мотоблок.

Згідно з указаною постановою слідчого 7 листопада 2018 року на прилеглій території домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено самохідний мотоблок марки "Добриня МТ 101" з причепом. При цьому ОСОБА_1 добровільно видав документи про купівлю цього мотоблока.

Суд першої інстанції, визнавши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень і врахувавши те, що вказаний мотоблок є речовим доказом у кримінальному провадженні, під час постановлення вироку вирішив долю вказаного речового доказу, залишивши його ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок міськрайонного суду за апеляційною скаргою прокурора щодо неправильного вирішення долі речового доказу, вказавши на те, що мотоблок є знаряддям злочину, оскільки використовувався обвинуваченим для вчинення злочину, погодився з висновком суду першої інстанції та підтвердив правильність застосування ч. 9 ст. 100 КПК. При цьому вказав, що матеріали справи не містять документів, які би підтверджували право власності ОСОБА_1 на мотоблок, а прокурор не довів указаної обставини.

Однак із таким висновком апеляційного суду не може погодитися касаційний суд.

Частиною 1 ст. 98 КПК передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому грошові кошти, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберігали на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Самохідний мотоблок марки "Добриня" є знаряддям вчинення злочину, за допомогою якого ОСОБА_1 здійснював перевезення таємно викрадених мінеральних добрив.

При постановленні вироку суд першої інстанції встановив, що самохідний мотоблок марки "Добриня МТ 101" із причепом є власністю ОСОБА_1, що останній підтвердив у судовому засіданні.

Проте апеляційний суд за наявності вищезазначених обставин не надав належної оцінки доводам в апеляційній скарзі прокурора щодо порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону при вирішенні питання про долю речового доказу-мотоблоку, з урахуванням показань самого засудженого в суді першої інстанції.

Отже, під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати вищезазначене і відповідно до вимог кримінального процесуального закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

Касаційну скаргу прокурора Кирик І. С., який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.