Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 23 грудня 2010 року справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2010 року,

заступник прокурора Харківської області 25 листопада 2009 року виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо керуючого санацією ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка" ОСОБА_1 за фактом зловживання службовим становищем при здійсненні повноважень керуючого санацією і незаконного укладання договорів на загальну суму 102 200 грн., що спричинило тяжкі наслідки ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка", за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як убачається з даної постанови, приводом до порушення кримінальної справи були матеріали дослідчої перевірки, проведеної за зверненням голови Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 щодо законності санації ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка", а підставами – встановлення в ході перевірки цього звернення достатніх даних, що вказували на наявність у діях керуючого санацією вказаного підприємства ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Так, згідно з мотивувальною частиною вказаної постанови, 6 листопада 2009 року Господарським судом Харківської області у справі про банкрутство ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка" запроваджено процедуру санації, керуючим якої був призначений ОСОБА_1, який, згідно з наказом від 9 листопада 2009 року № 446з, приступив до виконання обов’язків керівника санації підприємств і якого, відповідно до ухвали суду, зобов’язано прийняти у господарське управління майно боржника і організувати проведення його інвентаризації, відкрити спецрахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами, протягом 3-х місяців з дня винесення ухвали розробити і надати на затвердження комітету кредиторів план санації. Проте станом на 25 листопада 2009 року інвентаризацію на підприємстві закінчено не було, план санації ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка" ОСОБА_1 не було розроблено. ОСОБА_1, діючи незаконно, всупереч інтересам служби щодо введення державного підприємства із фінансово-економічної кризи, діючи в інтересах третіх осіб, порушуючи вищезазначену ухвалу Господарського суду, відповідно до якої він зобов’язаний був забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки лише в разі відчуження майна у процедурі санації, 9 листопада 2009 року уклав з ФОП ОСОБА_2 договір на проведення незалежної оцінки майна, вартість робіт по якому складала 95 000 грн. та 20 листопада 2009 року перерахував з розрахункового рахунку ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка" № 26007996106032 у філії "ПУМБ" у м. Харкові на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 у "Райфайзен банк Аваль" у м. Києві 46 000 грн. попередньої оплати по договору.

Крім того, ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка", 16 листопада 2009 року уклав з ТОВ "Издательский Дом "Вокруг Света" договір № 151/200 на підготовку до друкування та виготовлення поліграфічної продукції – 300 екземплярів представницьких календарів, загальною вартістю 7 200 грн. та без будь-якого економічного обгрунтуваня, 20 листопада 2009 року перерахував зазначеному товариству з розрахункового рахунку державного підприємства 4 000 грн.

Цими діями керуючим санацією "ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка" ОСОБА_1 вказаному підприємству заподіяно шкоду із спричиненням тяжких наслідків у виді збитків на суму 102 200 грн.

На зазначену постанову заступника прокурора ОСОБА_1 до суду було подано скаргу, у якій він вказував про відсутність достатніх приводів та підстав до порушення кримінальної справи.

Червонозаводський районний суд м. Харкова постановою від 27 січня 2010 року задовольнив скаргу ОСОБА_1, а постанову прокурора від 25 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи скасував.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2010 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про відсутність достатніх приводів і підстав до порушення даної кримінальної справи та вдалися до оцінки зібраних у ній матеріалів, що можливо лише при розгляді справи по суті.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Цих вимог закону суд при розгляді скарги ОСОБА_1 не дотримався.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, дійшовши висновку про незаконність та безпідставність порушення кримінальної справи щодо керуючого санацією ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка" ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, визнав відсутність достатніх приводів та підстав до порушення кримінальної справи.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Так, обґрунтовуючи своє рішення суд зазначив, що звернення голови Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 не могло бути приводом до порушення кримінальної справи, оскільки воно було зареєстровано у книзі вхідної кореспонденції прокуратури Харківської області, а не у книзі обліку заяв та повідомлень про злочин, а також воно не містило повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_1 як керуючого санацією.

Однак, відповідно до ст. 236-8 КПК України, суд перевіряє наявність приводів до порушення кримінальної справи з урахуванням матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, а остання, як убачається з постанови, порушена заступником прокурора Харківської області в результаті безпосереднього виявлення ним ознак злочину за матеріалами дослідчої перевірки, проведеної за зверненням голови Харківської облдержадміністрації ОСОБА_3 щодо законності санації ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка".

За таких обставин, твердження суду про порушення справи без наявності приводів є необґрунтованим.

Також не заслуговує на увагу й посилання суду на відсутність у прокурора достатніх підстав до порушення кримінальної справи.

За змістом ч. 2 ст. 94 КПК України підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Так, у постанові прокурора зазначено, що підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, що містяться в матеріалах перевірки, проведеної за зверненням голови Харківської облдержадміністрації ОСОБА_3, які свідчать про наявність у діяннях керуючого санацією ДП "ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка" ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Не погоджуючись із таким висновком прокурора, суд у своїй постанові послався на те, що матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, не містять даних про протиправність дій ОСОБА_1 при укладанні договорів з ТОВ "Издательский Дом "Вокруг Света" та ФОП ОСОБА_2 При цьому суд, наводячи свої обґрунтування, зазначив, що вказані договори укладені у межах повноважень ОСОБА_1 як керуючого санацією.

Аналіз наведених висновків суду свідчить про те, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, суд замість перевірки наявності в матеріалах, на підставі яких порушена кримінальна справа, достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, вдався до оцінки зібраних по справі доказів із точки зору їх допустимості й достатності, тобто розглянув й заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, що є неприпустимим при розгляді скарг на постанову про порушення кримінальної справи.

Оскільки апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора та залишаючи її без задоволення, не звернув уваги на допущені помилки і не усунув їх, то ухвала апеляційного суду, як і постанова місцевого суду, підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст. 236-8 КПК України, перевірити доводи скарги ОСОБА_1 й надані прокурором матеріали та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України та абз. 1 п. 2 розділу XIII Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2010 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора Харківської області 25 листопада 2009 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, с к а с у в а т и, а матеріали провадження направити у той же місцевий суд на новий судовий розгляд.