Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 21 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 5 березня 2010 року щодо ОСОБА_5,

постановою суду

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Чехова Коломийського району та жителя АДРЕСА_1

такого, що не має судимості,

на підставі ст. 105 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК України, та до нього застосовано примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд педагогічного колективу Коломийського індустріального коледжу до досягнення повноліття, провадження по справі закрито.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 24 січня 2010 року приблизно о 1 годині 55 хвилин, перебуваючи на дискотеці в кафе-барі "Урочисті події", що у с. Кулачківці Снятинського району, шляхом вільного доступу, з вішалки, що знаходилася в приміщенні танцювальної зали кафе-бару, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_7, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1645 грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить судове рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону. На думку прокурора, ОСОБА_5 міг бути звільнений від покарання на підставі ст. 105 КК України при постановленні вироку, а не постановою суду із закриттям провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Пересунька С.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційному поданні доводи прокурора, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 185 КК України прокурором не оспорюється.

Як убачається зі справи, суд, посилаючись на ст. 105 КК України, звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК України, та застосував до нього примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд педагогічного колективу Коломийського індустріального коледжу до досягнення повноліття, а провадження по справі закрив.

Однак відповідно до ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Тобто, відповідно до вищезазначеної норми кримінального закону неповнолітній ОСОБА_5 міг бути звільнений тільки при постановленні судом вироку від покарання, а не від кримінальної відповідальності із закриттям справи.

За таких обставин постанова Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 5 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суд має розглянути справу з дотриманням чинного законодавства, врахувати наведене, перевірити як матеріали справи, так і доводи прокурора, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) (у редакції законів України № 2533-ІІІ від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-ІV від 12 січня 2006 року (3323-15) ), п. 2 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 5 березня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.