Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1., захисників – адвокатів ОСОБА_2. і ОСОБА_3., потерпілого ОСОБА_4., представника потерпілого ОСОБА_5. на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2009 року і ухвалу судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1

Вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт. Кіровське Кіровського району Автономної Республіки Крим, не судимого,

засуджено: за ч. 2 ст. 364 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарчими функціями, а також посади, пов’язані з державною службою на 3 роки;

за ч. 2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарчими функціями, а також посади, пов’язані з державною службою на 3 роки;

за ч. 3 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 364 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарчими функціями, а також посади, пов’язані з державною службою на 3 роки;

за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1. призначено 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарчими функціями, а також посади, пов’язані з державною службою на 3 роки, з конфіскацією майна.

Цим же вироком постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_6 9100 грн. та судові витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 4750 грн. 48 коп.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він, будучи державним службовцем, працюючи на посаді секретаря судових засідань Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим, вчинив у 2007-2008 роках низку злочинів: зловживання службовим становищем з корисливих мотивів, службове підроблення, шахрайство, підбурювання до дачі хабара, скоєне повторно, замах на шахрайство. Злочини вчинено за таких обставин.

ОСОБА_1 дізнавшись про те, що квартира АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, може перейти у власність Новофедорівської селищної ради, вирішив заволодіти цією квартирою шляхом обману з використанням свого службового становища. З цією метою він у період з 1 січня до 19 травня 2008 року склав завідомо неправдивий документ – рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2008 року про визнання дійсним договору купівлі-продажу вищевказаної квартири між його дружиною ОСОБА_8 і ОСОБА_7 від 15 березня 2007 року. У підробленому рішенні суду ОСОБА_1. розписався від імені судді ОСОБА_14. та поставив печатку Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим. На підставі підробленого судового рішення в КРП "Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторія" ОСОБА_1. оформив на ім’я своєї дружини ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Зазначеними діями ОСОБА_1. заподіяв істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету держави в особі Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим та матеріальну шкоду Новофедорівській селищній раді у розмірі 131 183 грн., що є тяжкими наслідками.

У березні 2008 року ОСОБА_1. довідався від ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_6. необхідно оформити право власності на два домоволодіння АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на які її померлий чоловік не оформив спадщину. ОСОБА_1. повідомив ОСОБА_9 що якщо ОСОБА_6 дасть йому 7500 грн. хабара і 1600 грн. на судові витрати, він, як працівник суду, оформить право власності ОСОБА_6 на ці домоволодіння шляхом винесення судом відповідного рішення, на що остання погодилась. У кінці березня – на початку квітня 2008 року ОСОБА_1. отримав через ОСОБА_9 від ОСОБА_6 9100 грн. за оформлення в судовому порядку права власності на вищевказані домоволодіння, не маючи наміру виконати дані ним зобов’язання.

У середині жовтня 2008 року ОСОБА_1. намагався одержати від ОСОБА_6 3000 грн. хабара за завершення оформлення права власності на домоволодіння, але отримати їх від ОСОБА_9 не встиг.

Зазначеними діями ОСОБА_1. також заподіяв істотну шкоду інтересам держави у вигляді підриву авторитету держави в особі Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим та істотну шкоду ОСОБА_6. на суму 9100 грн.

У вересні 2008 року в приміщенні Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_1. під час розмови з ОСОБА_4. дізнався, що ОСОБА_10 заінтересований у скасуванні рішення Сакського міськрайонного суду від 28 лютого 2008 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 між ОСОБА_11. та ОСОБА_12 і за останньою визнано право власності на дану квартиру. Із метою заволодіння майном ОСОБА_10, ОСОБА_1. в приміщенні суду повідомив ОСОБА_4 що допоможе ОСОБА_10 у скасуванні судового рішення, якщо отримає від останнього 1000 грн. на судові витрати для подачі апеляції. ОСОБА_1 не маючи наміру виконати дану ним обіцянку, отримав зазначену суму у листопаді 2008 року через ОСОБА_4. і ОСОБА_5 12 грудня 2008 року ОСОБА_4. передав ОСОБА_1. ще 200 доларів США, що за офіційним курсом було еквівалентно 1497 грн. 36 коп., хабара для передачі працівнику апеляційного суду за сприяння у скасуванні рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2008 року, не маючи наміру виконати дане ним зобов’язання щодо надання допомоги у скасуванні апеляційним судом рішення міськрайонного суду, що набрало законної сили.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2009 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, порушує питання про скасування вироку і ухвали апеляційного суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, зокрема статей 275, 323 КПК України і направлення справи на новий судовий розгляд. Крім того, вважає, що суд на порушення вимог ст. 52 КК України не застосував до ОСОБА_1. додаткове покарання у виді позбавлення рангу державного службовця.

У касаційних скаргах :

- засуджений ОСОБА_1. посилається на необґрунтованість його засудження, істотне порушення судами першої і апеляційної інстанцій кримінально-процесуального закону, невірну оцінку судом доказів та неправильне вирішення цивільного позову; просить судові рішення скасувати і визнати його невинним;

- захисник–адвокат ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1. змінити у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону і порушенням кримінально-процесуального закону, а також пом’якшити ОСОБА_1. покарання із застосуванням статей 69 і 75 КК України;

- захисник–адвокат ОСОБА_13. посилається на істотне порушення судами вимог кримінально-процесуального закону, процесуальних прав засудженого та потерпілих, порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України. Вважає, що висновки суду грунтуються на суперечливих доказах; просить судові рішення щодо ОСОБА_1. скасувати;

- потерпілий ОСОБА_4. і представник потерпілого ОСОБА_5. посилаються на те, що в діях ОСОБА_1. відсутній умисел на вчинення відносно потерпілого шахрайства та підбурювання до дачі хабара, гроші якому передавались для сплати держмита та витрат на організаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді; просять вирок змінити та пом’якшити ОСОБА_1. покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання і вважав за необхідне залишити без задоволення касаційні скарги, пояснення захисника–адвоката ОСОБА_3., який підтримав доводи своєї касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг і касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання і касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як убачається зі справи, досудове і судове слідство у ній проведено з додержанням вимог кримінально-процесуального закону.

Свої висновки про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, за які його засуджено, суд зробив на підставі доказів, які з додержанням вимог кримінально-процесуального закону ретельно дослідив і перевірив під час розгляду справи та дав їм належну оцінку. Зокрема, суд виходив з показань потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4., свідків ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18 ОСОБА_19, показань на очних ставках з ОСОБА_1. ОСОБА_4., ОСОБА_15., ОСОБА_9, ОСОБА_5, даних, зафіксованих у протоколах огляду лазерного диску, виїмки персонального комп’ютера, висновків почеркознавчої, будівельно-технічної експертиз, долучених до матеріалів справи документів. Сам засуджений на досудовому слідстві і в судовому засіданні не заперечував фактів незаконного заволодіння ним квартирою ОСОБА_7. на підставі підробленого рішення суду і оформлення права власності на неї на свою дружину, отримання від ОСОБА_4. 1000 грн.

Засуджений ОСОБА_1 захисники–адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_13., потерпілий ОСОБА_4. і представник потерпілого ОСОБА_5. у своїх касаційних скаргах просять зазначеним та іншим доказам дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тобто скасувати судові рішення через невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи.

Хоча у касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, і вказує на неправильне застосування судами кримінального закону за епізодом заволодіння засудженим квартирою ОСОБА_7., фактично він також просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, а саме скасувати судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Однак, відповідно до ст. 398 КПК України касаційний суд вправі скасувати чи змінити судові рішення лише в разі істотного порушення судами першої і апеляційної інстанцій кримінально-процесуального закону, неправильного застосування ними кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам справи чинним законом не передбачена.

Не відповідають дійсності твердження в касаційних скаргах про те, що підсудному не було надано можливості скористатися в повній мірі наданими йому процесуальним законодавством правами. Із справи, зокрема, з протоколу судового засідання (т. 3) убачається, що ОСОБА_1. був обізнаний з обсягом його процесуальних прав, активно ними користувався в ході судового засідання і при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Наведені в касаційних скаргах доводи про те, що суд по закінченні судового слідства не надав можливості взяти участь у судових дебатах потерпілим ОСОБА_6., ОСОБА_4 та представнику потерпілого ОСОБА_10 – ОСОБА_5 є надуманими. Як убачається із протоколу судового засідання, суд перейшов до дебатів 10 липня 2009 року, в день, коли потерпілі, будучи належним чином повідомленими про дату розгляду справи, в судове засідання не з’явились (т. 3 а.с. 88, 93, 106, 113-117, 121). Крім того, ця підстава відповідно до положень ст. 370 КПК України не є тим порушенням кримінально-процесуального закону, яка тягне скасування судових рішень.

Як вбачається із справи, її розгляд судом проводився з дотриманням положень ст. 275 КПК України в межах пред’явленого ОСОБА_1. обвинувачення.

Дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковані судом. При призначенні покарання суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого та конкретні обставини справи. Підстав для пом’якшення йому покарання, як про це просять автори касаційних скарг, колегія суддів не вбачає.

Не вбачається також підстав для задоволення касаційного подання прокурора і скасування судових рішень з тих мотивів, що суд не застосував до ОСОБА_1. додаткове покарання у виді позбавлення рангу державного службовця, оскільки відповідно до положень статей 52, 54 КК України таке додаткове покарання не є обов’язковим. Призначене засудженому покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Необґрунтованим і таким, що не може бути підставою для скасування судових рішень, є посилання у касаційному поданні прокурора на помилкове, на його думку, зазначення у вироку за епізодом незаконного заволодіння квартирою померлого ОСОБА_7. про заподіяння майнової шкоди Новофедорівській селищній раді, на балансі якої квартира не перебувала, оскільки це не позбавляє осіб, які можуть бути визнаними цивільним судом спадкоємцями померлого можливості звернутися до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Не можуть бути прийняті до уваги також посилання у касаційних скаргах на порушення апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг вимог ст. 377 КПК України. Як вбачається зі змісту апеляційної ухвали, в ній міститься аналіз доказів і докладні мотиви прийнятого рішення та зазначені підстави, через які апеляції визнано необґрунтованими.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягли б зміну чи скасування судових рішень, не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 2 розділу XIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 р., ст. 394 КПК України (у редакції Законів України № 2533 – III від 21 червня 2001 р. (2533-14) і № 3323 – IV від 12 січня 2006р. (3323-15) ) ст. 396 КПК України (у редакції Закону України № 2533 - III від 21 червня 2001 р. (2533-14) ) колегія суддів

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, касаційні скарги засудженого ОСОБА_1., захисників-адвокатів ОСОБА_2., ОСОБА_3., потерпілого ОСОБА_4. і представника потерпілого ОСОБА_5. на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2009 року і ухвалу судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без задоволення.