Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 7 липня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2009 року щодо ОСОБА_4.

Вироком Сніжнянського міського суду Донецької області від 7 липня 2009 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, не судиму, -

засуджено за ч.2 ст. 191 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю у сфері освіти і науки строком на три роки, за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в сумі 800 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю у сфері освіти і науки на строк два роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_4 призначено 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади та посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю в сфері освіти і науки на три роки; на підставі ст. 79 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком до досягнення сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, віку семи років з покладенням обов’язків, передбачених пунктами 3 і 4 ст. 76 КК України – повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_4 засуджено за те, що вона, працюючи директором Сніжнянського учбового центру № 127 при Сніжнянській виправній колонії № 127, будучи посадовою особою та зловживаючи своїм службовим становищем в період з лютого 2006 року по квітень 2008 року привласнила та розтратила на користь інших осіб державні кошти на загальну суму 43 823 грн. 89 коп., зокрема, шляхом внесення до офіційних документів учбового центру завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення документів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки з покладенням на неї обов’язків, передбачених пунктами 3 і 4 ст. 76 КК України. В решті вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 порушує питання про скасування судових рішень і закриття щодо неї справи. Вказує, що суд поверхово дослідив обставини справи, дав неправильну оцінку зібраним доказам і дійшов необґрунтованого висновку про доведеність обвинувачення і наявність в її діях складів злочинів, за які її засуджено.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженої не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається зі справи досудове і судове слідство у ній проведено з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, порушень закону, що тягли б скасування постановлених у справі судових рішень, не встановлено. Свої висновки про винність ОСОБА_4 у вчиненні нею злочинів, за які її засуджено, суд зробив на підставі доказів, які з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону дослідив і перевірив під час розгляду справи та дав їм належну оцінку. Зокрема, суд виходив з показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які вони давали на досудовому слідстві, показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, висновків судово-бухгалтерської експертизи, долучених до матеріалів справи документів.

Засуджена ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі просить зазначеним та іншим доказам дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тобто скасувати судові рішення через невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, а справу – закрити.

Однак, відповідно до ст. 398 КПК України касаційний суд вправі скасувати чи змінити судові рішення лише в разі істотного порушення судами першої і апеляційної інстанцій кримінально-процесуального закону, неправильного застосування ними кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам справи чинним законом не передбачена.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Покарання їй призначено з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, із застосуванням ст. 75 КК України з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень, у справі не виявлено.

Оскільки підстави, передбачені ст. 398 КПК України, для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_4 відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 2 розділом XIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року ст. 394 КПК України (у редакції Законів України № 2533-III від 21 червня 2001 року (2533-14) і № 3323-IV від 12 січня 2006 року (3323-15) ), колегія суддів

У задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 на вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 7 липня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2009 року щодо ОСОБА_4 відмовити.