Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 грудня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду Одеської області від 8 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 липня 2009 року,

зазначеною постановою місцевого суду задоволено скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та скасовано постанову заступника начальника по ОРУД СВ ПМ ДПА в Одеській області від 29 травня 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 липня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

З постанови слідчого про порушення кримінальної справи вбачається, що згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів від 19 березня 2007 року ОСОБА_2 придбав у ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека та інвестиції" акції ВАТ "Укрспеццемент" та ВАТ "Укрспецшахтбуд" загальною вартістю 22 110 000 грн., провівши розрахунок шляхом передачі простого іменного векселя. Того ж дня ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу цінних паперів передав у власність ТОВ "Паралелі" придбані ним акції, але за ціною 21 990 000 грн. В декларацію про прибутки, отримані у 2007 році, подану ним до податкової інспекції, ОСОБА_2 отриману суму від реалізації цінних паперів не відобразив та не сплатив до бюджету податок з прибутку фізичних осіб за ставкою 15%; крім того, вказав у п. 1.2 Декларації суму з від’ємним значенням у розмірі 120 000 грн., що призвело до ненадходження до бюджету суми в розмірі 3 298 500 грн.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування судових рішень як таких, що постановлені з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Вказує на наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи. Справу просить направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.15 ст. 2368 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, що стали підставою для винесення постанови. При цьому суд не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які він вирішує при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти, чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України). Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Зазначені вимоги закону місцевий суд залишив поза увагою. Як свідчать матеріали справи, замість перевірки наявності підстав і приводів для порушення справи суд фактично здійснював перевірку доказів про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку, визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) , та вдався до оцінки доказів, що були зібрані органом досудового слідства.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляцією прокурора, не виявив та не усунув порушення, допущені місцевим судом, а, навпаки, вдався до оцінки зібраних у ній матеріалів та з’ясування фактичних обставин.

Виходячи з того, що постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, п. 2 розділу XIII Перехідних положень до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. (2453-17) , колегія суддів,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду Одеської області від 8 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 липня 2009 року за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.