Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 9 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2010 року,

яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що на підставі ст. 89 КК, судимості не має,

за ч. 1 ст. 119 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 20 годині в приміщенні будинку АДРЕСА_1 Бериславського району Херсонської області в стані алкогольного сп’яніння, проявивши злочинну недбалість, не передбачаючи суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, під час бійки з ОСОБА_6 вчинив через необережність вбивство останньої.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, ставить питання про скасування оскаржуваного вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. На його думку звільнення засудженого від відбування покарання з випробування є безпідставним. Зазначає, що судом не було враховано, що засуджений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи прокурора про безпідставність звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням є підставними.

Згідно із зазначеним законом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути прийнято, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Мотивуючи звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд указав, що враховує характер злочину, його суспільну небезпечність, обставини, які пом’якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння як обставину, яка обтяжує покарання, та дані про особу засудженого, який позитивно характеризується за місцем проживання.

Однак, у порушення наведених вище вимог закону суд не обґрунтував у вироку висновок про можливість виправлення засудженого без реального відбування ним покарання.

Водночас, суд фактично не врахував тяжкість вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, та всіх обставин справи, зокрема, спосіб вчинення злочину, кількість, характер і локалізацію спричинених тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій з боку засудженого, його взаємовідносини з потерпілою, поведінку обох, що передувала події злочину.

Крім того, висновок суду про активне сприяння ОСОБА_5 розкриттю злочину не ґрунтується на матеріалах справи. Злочин було вчинено в умовах очевидності в присутності багатьох свідків. Суд не зазначив в якій формі засуджений допомагав розкрити вказаний злочин та які саме дані, що мають суттєве значення для справи і не були відомі, ним були повідомлені правоохоронним органам.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання зі звільненням його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, слід визнати необґрунтованим та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.

Виходячи з наведеного, вирок місцевого суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 22 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.