Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2010 р. щодо ОСОБА_5

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше засудженого Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим 13 травня 2004 р. за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі та 10 грудня 2009 р. за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі,

засуджено за ст. 198 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; на підставі частин 1 та 4 ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за ст. 198 КК України та за вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2009 р. більш суворим призначено ОСОБА_5 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_5 засуджено за те, що він 30 жовтня 2009 р. у денний час, знаючи про крадіжку ОСОБА_6 кабелю з домоволодіння АДРЕСА_1, поклав після обробки кабель у пакет і збув його в пункті прийому металобрухту.

Крім того, 31 жовтня 2009 р. приблизно о 12 год. ОСОБА_5 на ринку по вул. Леніна в смт. Гвардійське Сімферопольського району АРК одягнув для примірки спортивні туфлі вартістю 140 грн., що належали потерпілій ОСОБА_7, і відкрито втік. Такими діями він відкрито викрав чуже майно.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні заступник прокурора Автономної Республіки Крим просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд. Вважає, що при призначенні покарання засудженому суд повинен був застосувати частини 1 та 4 ст. 70 КК України, а фактично застосував лише ч. 4 ст. 70 КК України. Крім того, визнаючи ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, суд у формулюванні обвинувачення, визнаного ним доведеним, не вказав об’єктивну та суб’єктивну сторони цього злочину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається зі справи ОСОБА_5 21 жовтня 2009 року вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за що його було засуджено вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2009 р. на 1 рік позбавлення волі.

У даній справі, яка є предметом касаційного розгляду, суд установив, що ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені ст. 198 і ч. 2 ст. 186 КК України 30 і 31 жовтня 2009 року відповідно.

За таких обставин відповідно до вимог ст. 70 КК України суду належало спочатку призначити покарання окремо за кожен із злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ст. 198 КК України, і згідно з ч. 1 ст. 70 КК України – за сукупністю цих злочинів, а тільки тоді на підставі ч. 4 ст. 70 КК України – за сукупністю цих злочинів і злочину, за який ОСОБА_5 було засуджено вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2009 р.

Суд же, істотно порушивши вимоги кримінально закону, правила ч. 1 ст. 70 КПК України при призначенні покарання фактично не застосував.

Крім того, відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Ці вимоги закону суд першої інстанції належним чином не виконав – визнавши ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, суд не навів у мотивувальній частині вироку даних про місце вчинення злочину, інших даних, що характеризують об’єктивну і суб’єктивну сторони злочину.

Таким чином, як правильно зазначено в касаційному поданні прокурора, судом неправильно застосовано кримінальний закон та істотно порушено кримінально-процесуальний закон, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України є підставою для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції необхідно розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 2 розділу ХІІІ Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , ст. 394 КПК України (у редакції Законів України № 2533-ІІІ від 21 червня 2001 року (2533-14) і № 3323-ІV від 12 січня 2006 року (3323-15) ) та ст. 396 КПК України (у редакції Закону України № 2533-III від 21 червня 2001 р. (2533-14) ), колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2010 р. щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.