ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Скотаря А.М.
суддів
за участю прокурора
Кузьменко О.Т., Редьки А.І.
Парусова А.М.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2009 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,
засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі п’ятсот десять гривень.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_5 визнано винуватими у тому, що він у стані алкогольного сп’яніння 4 жовтня 2009 року приблизно о 10 год. 15 хв. у дворі будинку АДРЕСА_1 таємно викрав жіночий велосипед "Мінськ", на якому знаходилася сумка з майном та грошовими коштами ОСОБА_6, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1020 грн.
У касаційному поданні прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону з огляду на те, що розмір призначеного ОСОБА_5 покарання менший, ніж передбачено санкцією ч. 1 ст. 185 КК України в редакції Закону України "Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна" від 4 червня 2009 року (1449-17) , який діяв на час вчинення інкримінованого йому діяння, і, окрім того, не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого у зв’язку із м’якістю. Тому просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185 КК України відповідають вимогам закону та у касаційному поданні не оспорюються.
Що ж стосується доводів касаційного подання про неправильне застосування закону при призначенні ОСОБА_5 покарання, вони заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині цього Кодексу.
На момент вчинення інкримінованого ОСОБА_5 діяння санкція ч. 1 ст. 185 КК України в редакції Закону України "Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна" від 4 червня 2009 року (1449-17) передбачала, серед інших, покарання у виді штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як убачається з вироку, суд, визнавши ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначив йому покарання у виді штрафу у сумі п’ятсот десять гривень, що складає тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і є нижчим від найнижчої межі розміру штрафу, передбаченого санкцією цієї норми закону. При цьому на положення ст. 69 КК України суд не послався.
Разом із тим, з урахуванням пом'якшуючих обставин: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків, колегія суддів Верховного Суду України вважає, що визначений судом вид та розмір призначеного ОСОБА_5 покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, і є достатнім для його виправлення останнього та попередження вчинення нових злочинів.
Отже, суд, правильно визначивши розмір штрафу, помилково не послався на ст. 69 КК України, якою передбачена можливість призначення покарання нижче найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України (2341-14) , за якою особу засуджено.
Оскільки колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку за м'якістю призначеного ОСОБА_5 покарання, допущена судом помилка підлягає виправленню шляхом зміни судового рішення.
Виходячи з наведеного й керуючись статтями 395 і 396 КПК України та та ч. 1 п. 2 Розділу ХIII Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) ,, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.
Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити, застосувати ст. 69 КК України і вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі п'ятсот десять гривень.
Судді: А.М.СКОТАРЬ О.Т.КУЗЬМЕНКО А.І.РЕДЬКА
З оригіналом згідно
Суддя Верховного Суду України О.Т.Кузьменко