826/7447/15 Про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - 06.07.2016 Прийняття

головуючого судді: суддів: секретаря судового засідання: за участю представників: позивача - Бєлкіна Л.М., відповідача - Пересунько Л.Д., Стрелець Т.Г., Мороз Л.Л., Зайця В.С., Яроша Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року

у справі № 826/7447/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імпульс - плюс"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправним та скасування рішення, -

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Імпульс-плюс" звернулося до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення від 16 квітня 2015 року № 550.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 квітня 2015 року № 550 "Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Імпульс плюс" на будь-якій фондовій біржі".

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з неправомірності спірного рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказав, що спірне рішення прийнято ним з метою захисту інвесторів та держави. При прийнятті зазначеного рішення відповідач керувався положеннями Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) , зокрема пунктом 16 статті 8, яким передбачена можливість прийняття комісією вказаного рішення. Зазначив, що при аналізі інформації щодо емітента, встановлено, що обсяги торгівлі цінними паперами не відповідають його фактичному фінансовому стану, зокрема позивач має низькі фінансові показники, що свідчить про фіктивність емітента цінних паперів. При цьому, комісія вбачала реальний ризик порушення прав інвесторів, які враховуючи вказані чинники, придбали б цінні папери позивача, у зв'язку з чим існував би ризик реальної втрати коштів, інвестованих в акції ПАТ "Імпульс-плюс" інститутами спільного інвестування, а також держави.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено, яким чином спірне рішення захищає інтереси інвесторів та держави.

Публічне акціонерне товариство "Імпульс-плюс" направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням НКЦПФР від 16 квітня 2015 року № 550 "Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Імпульс-плюс" на будь-якій фондовій біржі" відповідно до пункту 16 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави вирішено зупинити з 16 квітня 2015 року торгівлю цінними паперами ПАТ "Імпульс-плюс" на будь-якій фондовій біржі на термін до 16 липня 2015 року.

Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що задовольняючи позовні вимоги з вказаних підстав, суди попередніх інстанцій не врахували наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

За змістом статті 7 вказаного Закону, серед іншого основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Крім того, відповідно до покладених на неї завдань Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку.

Так, згідно з приписами пунктів 1 та 6 частини першої статті 101 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", маніпулювання цінами на фондовому ринку є: здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок; неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, за результатами таких торгів власник таких фінансових інструментів не змінюється.

Згідно з пунктом 16 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу, цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.

Отже Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку наділена правом зупиняти торгівлю цінними паперами на будь-якій фондовій біржі, проте за наявності відповідних підстав.

Такими підстави, у відповідності до приписів Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) можуть бути, зокрема, маніпулювання на ринку цінних паперів, якими завдано шкоду інтересам інвесторів або держави.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для прийняття спірного рішення та зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Імпульс плюс" на будь-якій фондовій біржі слугувало виявлення за результатом перевірки річної звітності емітента за 2013 рік низьких фінансово-господарських показників та ознак фіктивності, а саме: низький рівень або відсутність доходів від реалізації товарів/послуг за основним видом діяльності станом на кінець фінансового року; переважну частку активів емітента складають фінансові інвестиції та/або дебіторська заборгованість відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до комісії станом на кінець звітного періоду; кількість працівників емітента станом на кінець звітного періоду становить менше 3-х чоловік; середньомісячні витрати на оплату одного працівника є меншими від мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством.

За змістом статті 3 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах, зокрема, створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

При цьому, діяльність комісії, її повноваження та обов'язки, крім Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) також врегульовані Указом Президента України "Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку" від 23 листопада 2011 року № 1063/2011 (1063/2011) , яким затверджено Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку".

Аналізуючи вказані нормативно-правові акти, можна дійти висновку про те, що комісія наділена повноваженнями здійснювати ряд заходів, спрямованих на захист прав інвесторів на ринку цінних паперів, який не є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виявлення ознак маніпулювання на ринку цінних паперів, виявлення обґрунтованості встановлення цін на цінні папери, відсутності ознак технічного встановлення ціни на такі цінні папери, за результатами оприлюдненої звітності, відповідачем було проаналізовано інформацію щодо емітентів, у тому числі - ПАТ "Імпульс-плюс", торгівля цінними паперами яких на фондових біржах України мала найбільші обсяги у 2014 році, а також емітентів з найбільшою капіталізацією (загальною вартістю цінних паперів емітента, визначених внаслідок укладення угод на фондових біржах) за результатами біржових торгів у 2014 році.

Так, встановлено, що відповідно до річної фінансової звітності ПАТ "Імпульс-плюс" за 2013 рік, розміщеної 30 квітня 2014 року з загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії на веб-сайті stockmarket.gov.ua, емітент ПАТ "Імпульс-плюс" мав наступні фінансові-господарські показники, зокрема:

- переважна частка активів емітента складалась з фінансових інвестицій, а саме - 90,12%;

- кількість працівників емітента цінних паперів станом на кінець звітного періоду становила одну особу;

- середньомісячні витрати емітента на оплату праці становили 0 грн.;

- відсутній бухгалтер або бухгалтерська служба на підприємстві.

Разом з тим, емітентом випущено 320 000 000 акцій, номінальною вартістю акцій - 0,25 грн., відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів емітента від 20 жовтня 2011 року № 479/1/11.

Як зазначає скаржник, за результатами аналізу біржових контрактів, наявних у комісії у вигляді адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, з цінними паперами ПАТ "Імпульс-плюс" у другому півріччі 2014 року на ПАТ "Київська міжнародна фондова біржа" за участю виключно двох учасників біржових торгів, а саме - ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ" та ТОВ "Фінансова компанія "ОЛІМП", було укладено ряд біржових контрактів. Будь-яких інших заявок для участі у біржових торгах не подавалось.

При цьому, біржовий курс акцій позивача у розмірі 6,00 грн. формувався у останні робочі дні місяця, у які проводилися біржові торги, що свідчить про те, що при здійснення операцій купівлі-продажу цінних надавало уявлення про ціну фінансового інструменту, що не відповідає дійсності та призвело до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій. Зазначені обставини не були досліджені судами попередніх інстанцій.

Судам, при встановленні правомірності прийнятого рішення щодо зупинення торгівлі цінними паперами позивача, слід встановити, чи не було в діях останнього ознак маніпулювання цінами на фондовому ринку при здійсненні купівлі-продажу цінних паперів ТОВ "ФК "ЕКСПЕРТ" та ТОВ "Фінансова компанія "ОЛІМП", за яких відповідач, у межах наданих йому повноважень, міг застосувати заходи запобігання та припинення порушень на ринку цінних паперів з метою захисту інтересів інвесторів у цінні папери та держави.

З огляду на те, що стосовно акцій позивача спостерігається можливе штучне формування цін, що призведе до необ'єктивного відображення динаміки ринку цінних паперів та неможливості інвесторів об'єктивно оцінювати ризики інвестування, а відтак, заростання біржових фондових індексів та нереального стану економічних показників, судами попередніх інстанцій слід надати належну правову оцінку доводам відповідача відносно того, що вказані операції купівлі-продажу цінних паперів завдають шкоди інтересам держави.

Відповідно до вимог пункту 8 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відтак, судам також слід встановити співмірність застосування можливого наслідку маніпулювання на ринку цінних паперів, у вигляді зупинення торгівлі цінними паперами позивача, пропорційно завданої шкоди інтересам держави.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до приписів частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами попередніх інстанцій порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі № 826/7447/15 скасувати.