Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 2 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області на вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в сумі 850 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, на підприємствах всіх форм власності строком на один рік.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, будучи службовою особою – директором Підволочиського комунального підприємства "Ринок", з метою незаконної приватизації ОСОБА_6 квартири, умисно склав та передав йому завідомо неправдивий документ, а саме, довідку ПП "Ринок" № 542 від 20 вересня 2007 року про склад сім'ї, на підставі якої сільрадою було безоплатно передано ОСОБА_6 у приватну власність квартиру.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону, зокрема, на те, що місцевий суд, призначивши засудженому основне покарання у виді штрафу, призначив і додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, яке згідно із санкцією ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу не застосовується. Просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 змінити – виключити з вироку рішення суду про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У санкції ч.1 ст. 366 КК України передбачено два види основного покарання: штраф та обмеження волі. При цьому покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виходячи зі змісту зазначеного закону, може бути застосоване як додаткове, лише до основного покарання у виді обмеження волі.

За таких обставин судове рішення щодо ОСОБА_5 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, п. 2 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,-

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 змінити, виключивши з нього рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, на підприємствах всіх форм власності.