Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 28 жовтня 2010 року кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за касаційною скаргою останнього на судові рішення у даній справі.

Вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 1 рік та передбачені ст. 76 КК України обов`язки.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 17 травня 2009 року, близько 10 години 10 хвилин, керуючи за довіреністю автомобілем марки Москвич М 2140 державний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_6, рухаючись по автодорозі Дніпропетровськ-Миколаїв зі сторони вул.Миколаївське шосе в напрямку с.Казанка м.Кривого-Рогу, проїхавши поворот на дачний кооператив "Лісна поляна", що розташований на 165 км даної автодороги, порушивши вимоги п.п.1.5,2.3-б Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не впорався з керуванням і допустив з`їзд автомобіля в кювет. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить виключити з судових рішень застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком 1 рік, врахувавши те, що автомобіль йому необхідний для здійснення догляду за його сестрою ОСОБА_7, яка є потерпілою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і проживає в іншому місті.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід залишити без задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 286 КК України, грунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв`язку, і такі висновки суду не оскаржуються у скарзі.

Що стосується призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Місцевий суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, дані про особу засудженого, його вік та конкретні обставини справи, у тому числі й ті, про які зазначено у скарзі, і дійшов вірного висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. А отже, підстав для виключення з судових рішень застосування додаткового покарання, про що йдеться у касаційній скарзі засудженого, немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на вирок Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2009 року залишити без задоволення.