Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 жовтня 2010 року матеріали провадження за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення.

Постановою слідчого СВ Жовтневого РВ УМВС України в Харківській області від 4 березня 2009 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на зазначену постанову.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2009 року його скаргу задоволено частково. Постанову слідчого СВ Жовтневого РВ УМВС України в Харківській області від 4 березня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України скасовано. У решті вимог у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 3 вересня 2009 року вищезазначену постанову суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що були необхідні приводи і підстави для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, вказує на незаконність постанови та ухвали судів у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, зазначає, що місцевий суд вдався до оцінки доказів, що передбачено законом лише при розгляді справи по суті. Просить судові рішення скасувати, а матеріали провадження направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали провадження та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суди як першої, так і апеляційної інстанцій, повинні перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

При розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд вправі з’ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Проте, як убачається з матеріалів провадження, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд вдався до оцінки доказів по справі, а саме пояснень ОСОБА_5, даних про його особу, довідки наркологічного диспансеру, протоколу медичного огляду, не врахувавши, що ніякі дані, які містяться в матеріалах, для суду не мають наперед встановленої сили, а їх оцінка допустима лише при розгляді справи по суті.

При цьому, як убачається з постанови суду, наявність підстав для порушення кримінальної справи належним чином не перевірена. Суд не звернув увагу на наявність в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, протоколу огляду ОСОБА_5, пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8, висновку спеціаліста науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру, інших документів.

Крім того, суд, давши оцінку частині доказів, виклав у постанові висновок про те, що факт вилучення у ОСОБА_5 наркотичного засобу сам по собі не міг бути підставою для порушення щодо нього кримінальної справи за ч. 1 ст. 309 КК України.

Апеляційний суд, при розгляді справи допустив аналогічні порушення.

Дані порушення вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає істотними і такими, що є підставами для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати наведене та винести законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а матеріали провадження направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.